Пісня пісень 1

1 Хай мене поцілує поцілунком своїх уст, бо твої груди кращі від вина,

2 і запашність твого мира понад всі аромати, твоє імя - вилите миро. Задля цього дівчата тебе полюбили,

3 притягнули тебе, біжимо за тобою за запахом твого мира. Цар мене вивів до своєї світлиці. Зрадіємо і розвеселимося тобою, полюбимо твої груди понад вино. Праведність тебе полюбила.

4 Я чорна і гарна, дочки Єрусалиму, так як поселення Кидару, як кожухи Соломона.

5 Не глядіть на мене, бо я чорна, бо сонце мною погордило. Сини моєї матері билися зі мною, вони мене поставили сторожкою в виноградниках. Я не стерегла мій виноград.

6 Сповісти мені, (ти) кого полюбила моя душа, де пасеш, де спочиваєш в полудне, щоб я не стала як та, що покривається наміткою стад твоїх друзів.

7 Якщо себе не знаєш, гарна між жінками, ти вийди за пятами пастухів і паси твоїх козлів при поселеннях пастухів.

8 Моя близька, я тебе вподібнив до мого коня, що в колісницях Фараона.

9 Які гарні твої щоки як горлиці, твоя шия як намисто.

10 Зробимо для тебе подоби золота з сріблими цяпками.

11 Поки цар на свому кріслі, мій нард видав свій запах.

12 Мій кревний для мене вязанка стакту, він поселиться між моїми грудьми.

13 Мій кревний для мене китиця кипрова в виноградниках Енгадда.

14 Ось ти гарна, моя близька, ось ти гарна, твої очі голубині.

15 Ось ти гарний, мій кревний, і красень. При нашому ліжку тінь,

16 бальки наших домів кедрові, наша стеля з кипарису.

Пісня пісень 2

1 Я цвіт рівнини, лелія долин.

2 Як лелія посеред тернини, так моя близька посеред дочок.

3 Як яблуня між деревами лісу, так мій кревний посеред синів. Я забажала його тінь і сіла, і його овоч солодкий в моїм горлі.

4 Введіть мене до хати вина, покладіть мені любов.

5 Скріпіть мене миром, обложіть мене яблоками, бо я зранена любовю.

6 Його лівиця під моєю головою, і його правиця мене обійме.

7 Я закляла вас, дочки Єрусалиму, силами і кріпостями поля, щоб ви не підняли і збудили любов, доки не забажає.

8 Голос мого кревного. Ось він приходить скачучи по горах, перескакуючи по горбах.

9 Мій кревний подібний до серни чи молодого оленя на горах Ветиля. Ось він став за нашим муром, дивлячись крізь вікна, проглядаючи крізь мережу.

10 Мій кревний мені відповідає і каже: Встань, ходи, моя близька, моя красуне, моя голубко,

11 бо ось зима минула, дощ пройшов, пішов собі,

12 квіти зявилися на землі, настав час підрізати дерева, в нашій землі чути голос горлиці,

13 фіґа видала свій овоч, виноградники цвитуть, видали запах. Встань, ходи, моя близька, моя красуне, моя голубко,

14 і ходи ти, моя голубко, до камяної схоронки близько стіни, покажи мені твій вид і дай мені почути твій голос, бо твій голос солодкий, і твій вид гарний.

15 Держіть для нас малих лисів, що нищать виноградники, і наші виноградники цвитуть.

16 Мій кревний для мене, і я для нього, він пасе в леліях,

17 доки не подихне день і порушаться тіні. Повернися, кревний мій, ти уподібнися до серни, чи молодого оленя на вижолоблених горах.

Пісня пісень 3

1 Вночі на моїм ліжку я шукала того, кого полюбила моя душа, я його шукала і його не знайшла, я закликала до нього, і він мене не почув.

2 Встану ж і обійду кругом по місті по торговицях і по улицях і шукатиму того, кого полюбила моя душа. Я шукала його і не знайшла його.

3 Мене знайшли сторожі, що ходять по місті: Чи ви побачили того, кого полюбила моя душа?

4 Як коротко від коли я від них відійшла, аж доки я не знайшла того, кого полюбила моя душа. Я його схопила і не оставила його, аж доки його не ввела до дому моєї матері і до покою тієї, що мене зачала.

5 Я закляла вас, дочки Єрусалиму, силами і кріпостями поля, щоб ви не піднімали і не розбудили любов, доки не забажає.

6 Хто ця, що виходить з пустині як стовп диму, обкаджена смирною і ливаном, всіма порошками того, хто робить миро?

7 Ось ліжко Соломона, шістдесять сильних довкруг нього з силачів Ізраїля,

8 всі мають меч, навчені до війни, муж свій меч при своїм бедрі від нічного страху.

9 Цар Соломон зробив собі носилки з дерев Лівану,

10 він зробив його стовпи сріблими і його покривало золотим, його покриття з багряниці, всередині його долівка викладена, любов дочок Єрусалиму.

11 Вийдіть і погляньте на царя Соломона на вінець, яким його увінчала його матір в день його шлюбу і в день радости його серця.

Пісня пісень 4

1 Ось ти гарна, моя близька, ось ти гарна. Твої очі голубині поза твоїм покривалом. Твоє волосся наше стада кіз, які показалися від Ґалааду.

2 Твої очі наче стада обстрижених (овець), які вийшли з купелі, всі з двома і бездітної між ними немає.

3 Твої губи як червоний шнурочок, і твоя мова гарна. Твоє яблоко наче скірка ґранатового яблока поза твоїм покривалом.

4 Твоя шия як башта Давида збудована в Талпіоті. На ній повішені тисяча щитів, всі стріли сильних.

5 Твої дві груді як два малюки близнята серни, що пасуться в леліях.

6 Аж доки не подихне день і не порушаться тіні, я собі піду до гори смирни і до горба Лівану.

7 Ти вся гарна, моя близька, і в тобі немає порока.

8 Ходи з Лівану, невісто, ходи з Лівану. Прийди і перейди від початку Віри, від голови Саніра і Ермона, від кублів левів, від гір леопардів.

9 Ти полонила наше серце, моя сестро, невісто, ти полонила нас одним з твоїх очей, одним намистом твоєї шиї.

10 Які гарні твої груди, моя сестро, невісто, які гарні твої груди, кращі від вина, і запах твоєї одежі понад всі аромати.

11 Невісто, твої губи викапують крижки меду, мед і молоко з твого язика, і запах твоєї одежі як запах Лівану.

12 Моя сестра, невіста, замкнений сад, замкнений сад, запечатане джерело.

13 Твоє віття рай ґранатових яблок з плодом вибраних овочів, кипру з нардом,

14 нард і сафрон, тростина і циннамон з усіма деревами Лівану, смирна, алой з усіма першими мирами,

15 джерело саду, криниця живої води і витікає з Лівану.

16 Встань північний (вітре), і ходи, південний (вітре), провій мій сад, і хай потечуть мої аромати.

16 Хай зійде мій кревний до свого саду і хай їсть плід добірних своїх плодів.

Пісня пісень 5

1 Я ввійшов до мого саду, моя сестро невісто, я зібрав мою смирну з моїми ароматами, я зїв мій хліб з моїм медом, я випив моє вино з моїм молоком. Їжте, близькі, і пийте і упийтеся, брати.

2 Я сплю і моє серце чуває. Голос мого кревного, стукає в двері: Відкрий мені, моя сестро, моя близька, моя голубко, моя досконала, бо моя голова наповнилася роси і моє волосся краплями ночі.

3 Я скинула мою верхню одіж, як її уберу? Я помила мої ноги, як їх забруджу?

4 Мій кревний простягнув свою руку крізь отвір, і моє лоно затріпотіло із-за нього.

5 Я встала, щоб відкрити моєму кревному, мої руки покапали смирну, мої пальці повні смирни на ручках замку.

6 Я відкрила моєму кревному, мій кревний пішов. Моя душа вийшла за його словом, я його шукала і його не знайшла, я закликала до нього, і він мене не почув.

7 Мене знайшли сторожі, що ходили по місті, мене побили, мене зранили, забрали мою верхню одіж в мене сторожі мурів.

8 Я вас закляла, дочки Єрусалиму, силами і кріпостями поля, якщо знайдете мого брата, що йому сповістите? Що я зранена любовю.

9 Чим твій кревний (інший) від кревного, красуне між жінками, чим твій кревний (інший) від кревного, що ти нас так закляла?

10 Мій кревний білий і рудий вибраний з поміж десятьох тисяч.

11 Його голова золота і чисте золото, його волосся розпливчасте, чорне наче крука,

12 його очі як голуба при водяних ставах, вимиті в молоці, що сидять при водяних ставах,

13 його щоки наче посудини оромар, що видають запашність, його губи лелії, що капають повну смирну,

14 його руки карблені, золоті, повні, тарсійські, його живіт слонова таблиця на камені сапфіра,

15 його ноги мармурові стовпи закріплені на золотих основах, його вид як Лівану, вибраний як кедри,

16 його горло солодість і вповні пожадане. Це мій кревний, і це мій близький, дочки Єрусалиму.

Пісня пісень 6

1 Куди пішов твій кревний, красуне між жінками? Куди відвернувся твій кревний? І з тобою його пошукаємо.

2 Мій кревний пішов до свого саду до посудин ароматів, щоб пасти в садах і збирати лелії.

3 Я для мого кревного, і мій кревний для мене, він пасе в леліях.

4 Ти гарна моя кревна, як бажання, гарна як Єрусалим, страшна як розсташовані (полки).

5 Відверни твої очі з перед мене, бо вони мене полонили. Твоє волосся як стада кіз, які зявилися з Ґалааду.

6 Твої зуби як стада острижених (овець), які вийшли з купелі, всі з подвійним плодом і бездітної в них немає.

7 Твої губи наче червоний шнурочок, і твоя мова гарна. Твоє яблоко як скірка ґранатового яблока без твого покриття.

8 Є шістдесять цариць, і вісімдесять наложниць, і молодиць, яким немає числа.

9 Є одна моя голубка, моя досконала, є одна в своєї матері, вона вибрана в тої, що її породила. Дочки її побачили і назвуть її блаженною, і цариці і наложниці її похвалять.

10 Хто вона, що нахилилася наче ранок, гарна як місяць, вибрана як сонце, страшна як вистроєні (покли)?

11 Я зійшов до оріхового саду, щоб подивитися на плоди потоку, щоб побачити чи зацвив виноградник, чи зацвили ґранатові яблока. Там тобі дам мої груди.

12 Моя душа не взнала. Зроблено мене наче колісниці Амінадава.

Пісня пісень 7

1 Повернися, повернися, Суламітко, повернися, повернися, і тебе побачимо. Що ви побачили в Суламітці? Вона приходить як групи полків.

2 Які красні твої кроки у взутті, дочко Надава? Порухи твоїх бедр подібні до намиста, діло рук митця.

3 Твій пупець карбована чаша, що не потребує суміші. Твій живіт сніп пшениці огороджений леліями.

4 Твої дві груді як два малюки близнюки серни.

5 Твоя шия як слонова вежа. Твої очі як озера в Есевоні в брамах Дочки Численних. Твої ніздрі як вежа Лівану, що дивиться на лице Дамаску.

6 Твоя голова на тобі як Кармил, і плетінки твоєї голови наче багряниця, цар звязаний в коридорах.

7 Як ти прикрасилася і як ти осолодилася, любове, в твоїх насолодах?

8 Це твоя велич, ти уподібнилася до пальми і твої груди до китиць.

9 Я сказав: Я вийду на пальму, схоплю його висоти, і твої груди будуть як китиці винограду і запах твоїх ніздр як яблока

10 і твоє горло як добре вино, що йде моєму кревному на добро, що досягає мої губи і зуби.

11 Я для мого кревного, і до мене його повертання.

12 Ходи, мій кревний, вийдемо на поле, поселимося в селах.

13 Рано будемо в виноградниках, побачимо чи зацвив виноград, чи зацвив цвіт винограду, чи зацвили ґранатові яблока. Там тобі дам мої груди.

14 Мандраґори видали запах, і при наших дверях всі добірні овочі, нові до старих, мій кревний, я для тебе зберегла.

Пісня пісень 8

1 О коби ти, мій кревний, був тим що ссав груди моєї матері. Знайшовши тебе зізовні поцілую тебе, і не зневажать мене.

2 Обійму тебе, введу тебе до хати моєї матері і до покою тієї, що мене зачала. Напою тебе вином з зелами, з соку моїх ґранатових яблок.

3 Його лівиця під моєю головою, і його правиця мене обійме.

4 Я закляла вас, дочки Єрусалиму, силами і кріпостями поля, щоб ви не підносили і щоб не розбудили любов, аж доки не забажає.

5 Хто вона, що виходить вибілена, підкріплювана своїм ближнім? Я тебе збудив під яблунею. Там тебе привела на світ твоя матір, там тебе привела на світ та, що тебе породила.

6 Поклади мене як печать на твоїм серці, як печать на твому рамені. Бо любов сильна як смерть, зависть тверда як ад, її крила - огняні крила, її полумінь.

7 Велика вода не зможе згасити любови, і ріки її не затоплять. Якщо чоловік віддасть ввесь свій маєток в любові, погордою ним погордять.

8 Наша сестра мала і не має грудей. Що зробимо для нашої сестри в день, в якому заговориться про неї?

9 Якщо є стіна, збудуємо на ній сріблі башти. І якщо є двері, розпишім на ній кедрові дошки.

10 Я мур, і мої груди мов башти. Я була в його очах як та, що знаходить мир.

11 У Соломона в Вееламоні був виноградник. Він дав свій виноградник сторожі, чоловік принесе з його плоду тисячу срібних.

12 Мій виноградник, мій, переді мною. Тисяча тобі, Соломоне, і двісті тим, що стережуть його плід.

13 Ти сидиш в садах, (і) приятелі слухають твій голос. Дай мені тебе почути.

14 Втікай, мій близький, і уподібнися до серни, чи молодого оленя на горах ароматів.