Якова 1

1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, - дванадцятьом поколінням, які є в розсіянні: вітаю!

2 Брати мої, майте повну радість, коли впадаєте в різні спокуси,

3 знаючи, що випробування вашої віри виробляє витривалість.

4 А витривалість хай має досконале діло, щоб ви були досконалі та бездоганні і щоб нічого вам не бракувало.

5 Коли ж кому з вас бракує премудрости, хай просить у Бога, який дає всім щедро і не докоряє, - і йому буде дано.

6 Хай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, колиханої і розвіюваної вітрами.

7 Хай та людина не думає, що одержить щось від Господа,

8 бо муж двоєдушний - непостійний на всіх своїх дорогах.

9 Хай же хвалиться упокорений брат своїм вивищенням,

10 а багатий - своїм приниженням, бо він мине, як цвіт трави.

11 Засяяло сонце зі спекою і висушило траву - і цвіт її відпав, і зникла краса її виду. Так само й багатий у дорогах своїх зів'яне.

12 Блаженний муж, що подолає спокусу, тому що, бувши випробуваним, дістане вінець життя, якого [Господь] обіцяв тим, хто його любить.

13 Ніхто із випробовуваних хай не каже, що він Богом випробуваний, бо не випробовувається Бог злом, і не випробовує нікого.

14 Кожен випробовувається власною пожадливістю, що зводить і ошукує.

15 Тоді пожадливість, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.

16 Не піддавайтесь омані, улюблені брати мої.

17 Кожне добре дання і кожний досконалий дар є згори, бо сходить від Батька світла, у якого нема зміни чи тіні переміни.

18 Забажавши, він породив нас словом правди, щоб ми стали наче початком його творінь.

19 Знайте, улюблені брати мої: хай же буде всяка людина швидка до слухання, забарна до говоріння, повільна до гніву.

20 Бо гнів людський не чинить Божої справедливости.

21 Тому, відклавши всяку нечисть і надмір злоби, лагідно прийміть посіяне слово, що може спасти ваші душі.

22 Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, що ошукують самі себе.

23 Бо коли хто є слухачем слова, а не виконавцем, той уподібнився до людини, що розглядає риси свого обличчя в дзеркалі.

24 Бо побачив себе й відійшов і одразу забув, яким був.

25 А хто дивиться на досконалий закон свободи і пробуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; цей буде блаженний у своїх ділах.

26 Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лиш зводить своє серце; його чеснотливість - марна.

27 Чиста й непорочна чеснотливість перед Богом і Батьком - це відвідувати сиріт і вдів у їхнім горі, і зберегти себе чистим від світу.

Якова 2

1 Брати мої, незважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави - Ісуса Христа.

2 Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у блискучих шатах і ввійде бідар у вбогому одязі,

3 і ви поглянете на того, хто в шатах блискучих, і скажете: Ти сядь отут зручно; а бідному скажете: Ти стань отам або сядь тут на моєму підніжку-

4 то чи не вчинили ви поділ між собою, чи не стали злодумними суддями?

5 Слухайте, улюблені брати мої: чи не Бог вибрав бідних світу як багатих вірою і спадкоємців Царства, яке обіцяв тим, хто його любить?

6 А ви зневажили бідаря. Хіба не багаті гнітять вас, і хіба не вони тягнуть вас на суди?

7 Хіба не вони ганьблять добре ім'я, яким вас названо?

8 Отже, коли ви виконуєте царський закон згідно з написаним: Люби свого ближнього, як самого себе, - добре робите.

9 Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх; закон засуджує вас як винуватців.

10 Бо хто ввесь закон збереже, а згрішить в одному, той став винним у всьому;

11 бо хто сказав: Не чини перелюбу, той сказав і: Не вбивай. Коли ж не робиш перелюбу, а вбиваєш, ти став порушником закону.

12 Так говоріть і так робіть, бо будете суджені законом волі.

13 Бо суд без милосердя на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя - понад суд.

14 Яка користь, брати мої, коли хтось каже, що віру має, а діл не має? Чи віра може його спасти?

15 Коли [ж] брат або сестра будуть голі й позбавлені щоденної їжі,

16 а їм хтось із вас скаже: Ідіть з миром, грійтеся та їжте, але не дасть їм потрібного для тіла, - яка з цього користь?

17 Так і віра, коли нема діл, є мертвою в собі.

18 Але хтось скаже: Маєш віру, а я маю діла, покажи мені твою віру без діл, а я покажу тобі [мою] віру з моїх діл.

19 Чи віруєш ти, що один Бог? Добре робиш. Але й біси вірять і тремтять.

20 Чи ж не хочеш зрозуміти, о марна людино, що віра без діл мертва?

21 Наш батько Авраам хіба не з діл виправдався, принісши свого сина Ісаака на жертівника?

22 Чи не бачиш, що віра співдіяла його ділам, і віра вдосконалилася з діл.

23 І сповнилося Писання, що каже: Повірив же Авраам Богові, і зараховано йому в праведність, і був названий Божим другом.

24 Чи не бачите, [отже], що й із діл людина виправдується, а не лише з самої віри.

25 Так само й блудниця Рахав хіба не з діл виправдалася, прийнявши розвідників і вивівши іншою дорогою?

26 Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл - мертва.

Якова 3

1 Брати мої, хай не багато хто стає вчителями, знаючи, що приймемо більший засуд.

2 Бо всі багато грішимо. Коли ж хто не грішить словом, це досконалий чоловік здатний приборкати і все тіло.

3 Ось і коням вкладаємо вуздечки в рот, щоб нам корилися, і керуємо всім їхнім тілом.

4 Ось і кораблі, хоч які великі та гнані бурхливими вітрами, повертаються малим стерном, куди [лиш] хоче стерновий.

5 Так само і язик: хоч і малий член, а дуже хвалиться. Ось який малий вогонь, а спалює великий ліс.

6 І язик - це вогонь: світ неправди. Язик [так] поставлений між нашими членами, що занечищує все тіло і підпалює круг буття, а самого палить геєнна.

7 Бо всякий рід звірів і птахів, гадів і риб приборкується і є приборканий людською природою,

8 а язика ніхто з людей не може приборкати; він - зло нескінченне, повний смертоносної отрути.

9 Ним благословляємо Господа й Батька і ним проклинаємо людей, які створені за Божою подобою.

10 З тих самих вуст виходить благословення і прокляття. Не годиться, брати мої, щоб це було так.

11 Хіба з одного джерела виходить вода солодка й гірка?

12 Чи може, брати мої, смоковниця родити оливки або виноградна лоза - смокву? Ані солонець не може давати солодкої води.

13 Хто премудрий і досвідчений між вами? Хай покаже свої діла в лагідній мудрості доброго життя.

14 Коли ж маєте гірку заздрість і сварливість у ваших серцях, не хваліться і не кажіть брехні на правду.

15 Це не премудрість, що сходить згори, але земна, душевна, бісівська.

16 Бо де заздрість та чвари, там безладдя і всяке лихе діло.

17 А та мудрість, що згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, поблажлива, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелукава.

18 А плід праведности сіється в мирі творцями миру.

Якова 4

1 Звідки війни і звідки свари між вами? Чи не звідси - з ваших пристрастей, що воюють у ваших членах?

2 Ви прагнете - і не маєте, убиваєте й заздрите, - і не можете осягнути. Сваритеся і воюєте.Не маєте, бо не просите;

3 просите й не одержуєте, бо зле просите, щоб розтратити на ваші пристрасті.

4 [Перелюбники і] перелюбниці, чи ви не знаєте, що любов світу - це ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче бути другом світу, стає ворогом Божим.

5 Чи ви думаєте, що Писання даремно каже: Прагне до заздрощів той дух, що оселився в нас.

6 Та більшу ласку дає тому й мовить: Господь гордим противиться, а покірним дає ласку.

7 Тож підкоріться Богові, протиставтеся дияволові, і він утече від вас.

8 Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники, і очистіть серця, двоєдушні.

9 Журіться, і сумуйте, та плачте. Хай ваш сміх обернеться в плач, а радість - у смуток.

10 Упокорте себе перед Господом, і він піднесе вас.

11 Не обмовляйте, брати, один одного. Той, хто обмовляє брата або судить свого брата, обмовляє закон і судить закон. А коли осуджуєш закон, то ти не виконавець закону, а суддя.

12 Є один законодавець і суддя, який може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?

13 Тепер слухайте ви, що кажете: Сьогодні або завтра підемо до цього міста й перебудемо там [один] рік і будемо торгувати та заробляти.

14 Ви, що не знаєте, що завтра станеться, - яке ваше життя? Це пара, що на мить, з'являється, а потім зникає.

15 Замість того, щоб вам сказати: Як Господь схоче та будемо живі - то зробимо це чи інше.

16 А тепер ви хвалитеся у своїх гордощах. Усяка така хвала погана.

17 Отже, хто знає, як робити добро, і не робить, той чинить гріх.

Якова 5

1 Ануж тепер, багаті, плачте й ридайте над жахливими вашими злиднями, що надходять.

2 Ваше багатство згнило, а ваш одяг міль поїла.

3 Ваше золото й срібло поржавіло, а їх іржа буде свідченням проти вас і з'їсть ваші тіла, як вогонь. Ви назбирали скарбів на останні дні.

4 Ось кричить затримана вами платня робітників, що жали на ваших нивах, і крики женців досягли вух Господа Саваота.

5 Ви розкошували на землі й насолоджувалися, вигодували свої серця, [немов] на заколення.

6 Ви засудили й убили праведника, він вам не противився.

7 Отже, брати, будьте терплячими до Господнього приходу. Ось рільник очікує дорогоцінний плід від землі, терпляче жде над ним, доки впаде ранній та пізний дощ.

8 Терплячими будьте й ви, зміцніть ваші серця, бо Господній прихід наблизився.

9 Не нарікайте один на одного, брати, щоб вам не бути засудженими. Ось суддя стоїть перед дверми.

10 Брати [мої], майте за приклад страждання і терпеливість пророків, які промовляли Господнім ім'ям.

11 Бо щасливими називаємо тих, що терпіли. Ви чули про терпіння Йова і знаєте Господній кінець, що Господь дуже милосердний та щедрий.

12 Понад усе ж, мої брати, не кляніться ні небом, ні землею, ані якоюсь іншою клятвою. Хай же буде вам так - так і ні - ні, щоб ви не зазнали осуду.

13 Як хтось між вами страждає, хай молиться. Як хтось радіє, хай співає псалми.

14 Як хтось між вами хворіє, хай покличе церковних пресвітерів і хай помоляться над ним, помазавши його оливою в ім'я Господнє.

15 І молитва віри спасе хворого, і Господь підійме його, а коли він учинив був гріхи, вони йому простяться.

16 Визнавайте ж один перед одним гріхи й моліться один за одного, щоб ви видужали. Бо дуже сильною і ревною є молитва праведного!

17 Ілля був людиною, подібною нахилами до нас, і молитвою помолився, щоб не було дощу, і дощ не падав на землю три роки й шість місяців.

18 І він помолився знову, і небо дало дощу, а земля вродила свій плід.

19 Брати мої, коли хтось із вас заблукає від правди і хтось його наверне,

20 хай знає, що той, хто навернув грішника з його блудної дороги, спасе свою душу від смерти і покриє безліч гріхів.