2-е Петра 1

1 Симон-Петро, раб і посланець Ісуса Христа, до тих, що одержали віру, рівноцінну нашій, завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа.

2 Ласка вам і мир хай примножаться в пізнанні Бога і нашого Господа Ісуса.

3 Усе те, що потрібне для життя і побожности, подала нам його Божа сила - пізнанням того, хто покликав нас власною славою і чеснотою.

4 Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоб через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши світового тління у хтивости.

5 Тому докладіть усе дбання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті - пізнання,

6 в пізнанні - стриманість, у стриманості - терплячість, у терплячості - побожність,

7 у побожності - братерство, а в братерстві - любов.

8 Бо коли це у вас є та примножується, воно не залишить вас без діла та без плоду для пізнання нашого Господа Ісуса Христа.

9 А хто цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх давніх гріхів.

10 Тому, брати, ревніше старайтеся утвердити ваше покликання та обрання, бо, роблячи це, ніколи не спотикнетеся.

11 Бо так щедро дасться вам вхід до вічного Царства нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа.

12 Задля цього буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперешній правді.

13 Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,

14 знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос оголосив мені.

15 Пильнуватиму, щоб і по моєму відході ви завжди про це пам'ятали.

16 Бо не йдучи за хитрими байками, об'явили ми вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши самовидцями його величі.

17 Бо він прийняв честь і славу від Бога Батька, як до нього від величної слави прийшов такий голос: Це мій Син, мій улюблений, якого я вподобав.

18 І ми, будучи з ним на святій горі, чули цей голос, що зійшов з неба.

19 І маємо певніше пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього, як на світильник, що сяє в темному місці, доки почне розвиднятися і ранкова зоря засяє у ваших серцях,

20 насамперед знаючи, що жодне пророцтво Писання не допускає власного пояснення.

21 Бо пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, надхнені Святим Духом.

2-е Петра 2

1 А були й неправдиві пророки в народі, як і між вами будуть неправдиві вчителі, які внесуть єресі погибелі й відречуться того Владики, що їх викупив, наводячи на себе швидку погибель.

2 І багато хто піде за їхніми розпустами, а через них дорога правди буде зневажена.

3 І в зажерливості вони ловитимуть вас лесними словами. Суд на них віддавна не бариться, а їхня погибель не дрімає.

4 Бо коли Бог не помилував ангелів, що згрішили, в кайданах темряви вкинув до пекла, щоб зберегти на суд,

5 і першого світу не помилував, зберіг восьмого, Ноя, проповідника справедливости, навівши на безбожних світовий потоп,

6 спалив міста Cодом та Гомору, засудивши їх на знищення, і дав як приклад для майбутніх безбожників,

7 а врятував праведника Лота, змученого розбещеним поводженням беззаконних,

8 бо праведник, живучи між ними, бачачи й чуючи безбожні діла, день у день краяв праведну душу;

9 Господь уміє рятувати побожних від спокуси, а неправедних зберігати на день суду для кари,

10 особливо ж тих, що ходять слідом за нечистою тілесною хтивістю і зневажають владу. Вони, зухвалі свавільці, не бояться зневажати слави,

11 тоді як ангели, що силою і міццю більші, не несуть на них зневажливого суду до Господа.

12 Вони, як та нерозумна звірина, що з природи призначена на зловлення і загибель, гудять те, чого не розуміють, і в тлінні своїм зітліють,

13 прийнявши кару як відплату за несправедливість. Вони повсякденні розкоші вважають за щастя; брудні й мерзотні, що насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.

14 Очі повні перелюбу й безнастанних гріхів; вони зваблюють нестійкі душі, маючи серце, привчене до захланности, вони - діти прокляття.

15 Покинувши просту дорогу, вони заблукали, йдучи слідом за Валаамом з Восору, який полюбив несправедливу винагороду,

16 а дістав осуд за своє беззаконня: німа під'яремна ослиця, заговоривши людським голосом, спинила безумство пророка.

17 Вони - безводні джерела та гнані вітром хмари, [імла]; їм приготований морок темряви.

18 Бо висловлюючи марні нісенітниці, вони зваблюють нечистими тілесними хтивостями тих, хто ледве втік від блудників.

19 Вони обіцяють їм волю, самі будучи рабами тління; бо хто ким переможений, той тому і раб.

20 Бо коли ті, що втекли до пізнання нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа від нечистоти світу, ними ж знову оплутані, є переможними,- і останнє їм гірше від першого.

21 Бо краще їм було не пізнати дороги праведності, ніж пізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.

22 На них справдилася приказка: пес повернувся до своєї блювотини, а свиня, обмившись, валяється в багні.

2-е Петра 3

1 Це вже, улюблені, пишу вам друге з послань, в яких нагадуванням розбуджую в вас чисту думку,

2 щоб ви згадали слова, що їх раніше сказали святі пророки, і заповідь Господа й Спасителя, передану вашими апостолами.

3 Насамперед знайте те, що в останні дні прийдуть з насмішками кепкуни, що ходять за своїми пристрастями

4 й кажуть: Де обітниця його приходу? Бо відколи заснули батьки, все лишається так, як від початку творення.

5 Бо ховає від тих, хто цього хоче, що небо було від початку, а земля від води й водою створена Божим словом,

6 через що тодішний світ, потоплений водою, згинув.

7 А сьогоднішнє небо й земля збережені тим самим словом, тримаються для вогню на день суду й на погибель безбожних людей.

8 Хай же одне це не буде приховане від вас, улюблені, що один день у Господа - мов тисяча років, а тисяча років - мов один день.

9 Не бариться Господь з обітницею, як деякі вважають за зволікання, але є довготерпеливим з нами, не бажаючи, щоб хтось загинув, щоб усі прийшли до каяття.

10 А Господній день прийде, як злодій [у ночі], коли з гуркотом небо мине, а стихії розпечені розтопляться, і земля та ті діла, що на ній, погорять.

11 Коли все це буде так знищене, то якими треба бути в святому житті й побожності вам,

12 що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палаючи, зникне, а палаючі стихії розтопляться?

13 Ми за його обітницею чекаємо нового неба й нової землі, в яких живе праведність.

14 Тому, улюблені, очікуючи цього, постарайтеся, щоб він знайшов вас чистими й неоскверненими в мирі.

15 А довготерпіння нашого Господа вважайте за спасіння, як і улюблений наш брат Павло, за даною йому мудрістю, написав вам;

16 як і в усіх посланнях, де він про це говорить. У них є дещо важко зрозуміле, що ненавчені та нестійкі перекручують, як і інші писання - собі на власну погибель.

17 Тож ви, улюблені, насамперед знаючи, стережіться, щоб не були ви зведені оманою безбожних, і не відійшли від своєї непохитности,

18 але зростайте у ласці й пізнанні нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і нині, і в день вічний. Амінь.