До филип'ян 1

1 Павло й Тимофій, раби Ісуса Христа, - усім святим в Ісусі Христі, що є в Филипах, з єпископами і дияконами:

2 ласка вам і мир від Бога, нашого Батька й Господа Ісуса Христа.

3 Дякую моєму Богові при кожній згадці про вас;

4 завжди, в кожній моїй молитві за всіх вас з радістю молюся

5 за вашу участь у поширенні благої вістки від першого дня аж дотепер.

6 Я певен, що хто розпочав у вас добре діло, - довершить його аж до дня Ісуса Христа.

7 Справедливо мені думати так про всіх вас, бо маю вас у серці; всі ви є в моїх кайданах, і в обороні, і в утвердженні благої вістки - мої спільники у благодаті.

8 Бог мені свідок: тужу за всіма вами в сердечній любові Ісуса Христа.

9 Молюся про те, щоб ваша любов більше й більше зростала в пізнанні й усякому досвіді,

10 щоб ви досліджували все краще, щоб ви були чисті й бездоганні Христового дня,

11 сповнені плодами праведности через Ісуса Христа - на славу й похвалу Божу.

12 Хочу, брати, щоб ви знали, що те, що зі мною сталося, вийшло краще на користь благої вістки.

13 Бо мої кайдани за Христа стали відомі усім іншим та в усій преторії.

14 Багатьом братам у Господі мої кайдани додали сміливости і вони набралися відваги без страху звіщати слово.

15 Втім, деякі проповідують Христа із заздрости і суперечки; інші ж - з доброї волі.

16 Одні - з любови, знаючи, що я поставлений для оборони благої вістки.

17 Інші ж - підступно й нещиро звіщають Христа, прагнучи збільшити тягар моїх кайданів.

18 Ну й що ж? Однак, але як би не проповідувався Христос, - облудно чи правдиво, - я і цьому радію.

19 І далі радітиму, бо знаю, що це мені буде на спасіння через вашу молитву і допомогу Духа Ісуса Христа, -

20 згідно з очікуванням і з моєю надією, що ні в чому не буду посоромлений, - але з усією сміливістю як завжди, так і нині звеличиться Христос у моєму тілі: чи то життям, чи то смертю.

21 Бо для мене життя - це Христос, а смерть - це здобуток.

22 Якщо ж тілесне життя є плодом моїх діл, тоді я не знаю, що вибрати.

23 Те й друге вабить мене: маю бажання розв'язатися з тілом і бути з Христом, бо це набагато краще;

24 а залишатися в тілі - потрібніше для вас.

25 І вже з певністю знаю, що залишуся і буду з усіма вами - для вашого поступу й радости у вірі,

26 щоб через мене, коли знову прийду до вас, ваша хвала збільшувалася в Ісусі Христі.

27 Тільки живіть згідно з Христовою благою вісткою, щоб коли прийду й побачу вас, або й коли буду відсутній та почую про вас, - що стоїте однодушно, разом відстоюючи віру євангельську,

28 і зовсім не боїтеся ваших супротивників, - бо для них це доказ загибелі, а для вас - спасіння. І це від Бога,

29 бо вам даровано через Христа не тільки вірити в нього, але й за нього терпіти,

30 здійснювати той подвиг, який ви побачили в мені, а тепер - чуєте про мене.

До филип'ян 2

1 Отож, коли є яка втіха в Христі, коли є яка відрада в любові, коли є яка спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість, -

2 доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однієї душі й однієї думки.

3 Нічого не робіть для суперечок або для марнословства, але в покорі майте один одного більшим за себе.

4 Хай кожний дбає не про себе, але і про ближнього.

5 Плекайте в собі ті самі думки, що були і в Христа Ісуса.

6 Він, маючи Божу природу, не вважав за здобич бути рівним Богові,

7 але принизив самого себе, прийняв вигляд раба, став подібним до людини, і в подобі з'явився як людина;

8 упокорив себе, став слухняним аж до смерти, - і то до смерти хресної.

9 Тому Бог підніс його, дав йому ім'я понад усяке інше ім'я,

10 щоб перед ім'ям Ісуса вклонилося кожне коліно - і небесних, і земних, і підземних;

11 і щоб кожною мовою визналося, що Ісус Христос - це Господь на славу Бога Батька!

12 Тому, мої улюблені, як ото ви завжди слухали, - не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, - зі страхом і тремтінням працюйте для свого спасіння!

13 Бо то Бог викликає у вас і бажання і дію - доброю волею.

14 Все чиніть без нарікання і вагання,

15 щоб ви були непорочними і простими, невинними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила в світі,

16 держачи слово життя мені на похвалу в Христовий день, що недаремне я біг, недаремне трудився.

17 Але коли й стаю жертвою при жертві й службі вашої віри, то радію і співрадію з усіма вами.

18 Так само й ви радійте та співрадійте зі мною.

19 Надіюся в Господі Ісусі послати незабаром до вас Тимофія, щоб і я звеселився духом, впевнившись про вас.

20 Бо не маю нікого іншого щирішого, хто б ревніше клопотався про вас;

21 адже всі шукають свого, а не того, що Ісуса Христа.

22 Досвідченість же його знаєте, бо наче син батькові послужив зі мною для благої вістки.

23 Надіюся послати його, щойно довідаюся, що він зі мною.

24 Але сподіваюся в Господі, що й сам незабаром прийду.

25 Вважав за потрібне послати до вас Епафродита - мого брата, помічника і співвояка, та вашого посланця і служителя в моїй потребі.

26 Адже він побивався за всіма вами й тужив, бо ви почули, що він хворів.

27 Бо таки хворів смертельно, але Бог помилував його, - і не тільки його, а й мене, щоб я не переживав смуток за смутком.

28 Отже, швидко послав я його, щоб, побачивши його, ви знову зраділи, та і я був без смутку.

29 Прийміть же його в Господі з повною радістю - і шануйте таких,

30 бо він наблизився був до смерти за справу Христа, наражаючи своє життя на небезпеку, щоб доповнити нестачу ваших послуг для мене.

До филип'ян 3

1 Тим часом, брати мої, радійте в Господі. Писати мені вам про це не важко, а для вас потрібно.

2 Стережіться псів, стережіться поганих працівників, стережіться обрізання.

3 Бо обрізання - це ми, які Богові служимо духом, і хвалимося в Христі Ісусі, і не надіємося на тіло,

4 хоч і я й міг би надіятися на тіло. Коли хто й думає надіятися на тіло, то я тим більше:

5 адже обрізаний я восьмого дня, є з роду Ізраїлевого, з племени Веніяминового, єврей з євреїв, за законом - фарисей,

6 за ревністю - переслідувач Церкви, за справедливістю закону - бездоганний.

7 Але що було для мене надбанням, те я вважав за втрату задля Христа.

8 І взагалі, все вважаю за втрату в порівнянні з величчю пізнання мого Господа Христа Ісуса, заради якого я все втратив і вважаю сміттям, щоб здобути Христа,

9 перебувати в ньому не зі своєю праведністю, яка від закону, але через віру в Христа, - з тією праведністю, яка від Бога, від віри;

10 щоб пізнати його, і силу його воскресіння, і спільність його терпінь, уподібнюючись його смерті, -

11 аби якось досягти воскресіння мертвих.

12 Не тому, що я вже досягнув або вже вдосконалився; я борюся, щоб досягти те, для чого здобув мене Ісус Христос.

13 Брати, я себе не вважаю тим, що досягнув. Забуваючи те, що позаду, і прямуючи до того, що попереду,

14 з ревністю женуся до мети - за нагородою високого Божого покликання в Ісусі Христі.

15 Отож, хто досконалий, хай так і думає. Коли ж щось інше думаєте, то й це Бог вам відкриє.

16 Втім, чого досягти, в тому треба й жити.

17 Рівняйтеся на мене, брати, і приглядайтеся до тих, хто поводиться, як ті, що мають нас за взірець.

18 Бо багато хто, про яких я часто говорив вам, нині ж і з плачем кажу, поводяться, як вороги хреста Христового.

19 Їх кінець погибель, їх бог черево, і слава їм на сором, вони про земне думають.

20 Бо наше життя на небі, звідки й очікуємо Спасителя Господа Ісуса Христа,

21 який перетворить тіло нашого пониження, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він може все підкорити собі.

До филип'ян 4

1 Тому, мої улюблені й милі брати, радість і вінець мій, - стійте так у Господі, улюблені!

2 Благаю Еводію, благаю також і Синтихію - думайте однаково в Господі.

3 Так само благаю і тебе, вірний приятелю, допомагай їм, що співпрацювали зі мною в поширенні благої вістки, і з Климентом, і з іншими моїми помічниками, імена яких - у книзі життя.

4 Радійте завжди в Господі; і ще раз кажу: радійте.

5 Хай ваша лагідність стане відомою всім людям. Господь близько!

6 Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові.

7 І Божий мир, що перевищує всякий розум, хай береже ваші серця і ваші думки в Ісусі Христі.

8 І - далі, братове: те, що правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що хвали гідне; коли яка чеснота або коли яка похвала, - про це роздумуйте.

9 Що навчилися і одержали, що почули й побачили в мені, - оце й чиніть. І Бог миру буде з вами.

10 Зрадів я дуже в Господі, що ви вже знову мали можливість піклуватися про мене. Ви й раніше піклувалися, але не мали відповідної нагоди.

11 Кажу це не наче тому, що чогось потребую, - адже я навчився бути задоволеним тим, що є.

12 Умію жити в покорі, умію бути і в достатку. Звик до всього і в усьому: і насичуватися, і голодувати; мати достаток і нестаток.

13 Усе можу в тому, хто мене зміцнює, - в [Христі].

14 Втім, ви добре зробили, взявши участь у моїй скорботі.

15 Знайте ж ви, филип'яни, що на початку поширення благої вістки, коли я вийшов з Македонії, жодна церква не взяла участи у праві давання і приймання, - тільки ви одні;

16 так що аж двічі посилали ви до Солуня на мої потреби.

17 Не тому, що я шукаю дарів; ні, я шукаю плоду, який примножує вашу славу.

18 Я одержав усе і є забезпечений. Мені вистачає всього, відколи я одержав від Епафродита те, що ви послали, - ніжний запах, мила жертва, приємна Богові.

19 А мій Бог хай задовольнить усяку вашу потребу, - за своїм багатством, у славі, в Ісусі Христі.

20 А Богові, нашому Батькові, - слава на віки віків! Амінь.

21 Вітайте кожного святого в Ісусі Христі. Вітають вас ті брати, що є зі мною.

22 Вітають вас усі святі, особливо ті, що з кесаревого дому.

23 Ласка Господа Ісуса Христа з духом вашим! [Амінь].