1-е до солунян 1

1 Павло й Силуан та Тимофій - Солунській церкві, в Бозі Батькові й Господі Ісусі Христі: ласка вам і мир [від Бога, нашого Батька, і Господа Ісуса Христа].

2 Дякуємо Богові завжди за всіх вас, згадуючи в наших молитвах, безупинно

3 згадуючи про ваше діло віри та працю любови й терпіння надії на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і нашим Батьком,

4 знаючи, Богом улюблені брати, про ваш вибір.

5 Бо наша добра вістка до вас була не тільки в слові, а й у силі, і в Святім Дусі, і в повнім переконанні. Ви знаєте, якими були ми між вами задля вас.

6 І ви стали наслідувати нас та Господа, прийнявши слово серед великих утисків з радістю Святого Духа;

7 тож ви стали взірцем для всіх вірних у Македонії і Ахаї.

8 Бо від вас рознеслося Господнє слово не тільки в Македонії та Ахаї, а ваша віра в Бога прийшла до кожного місця, так що нам не потрібно щось казати.

9 Бо вони самі про нас сповіщають, яким був наш прихід до вас і як ви навернулися до Бога від ідолів, щоб служити живому і правдивому Богові,

10 й очікувати з небес його сина, якого він воскресив з мертвих, Ісуса, що визволяє нас від майбутнього гніву.

1-е до солунян 2

1 Самі ж бо знаєте, брати, про наш прихід до вас, що не був марний,

2 та хоч ми раніше натерпілися і були зневажені, як знаєте, в Филипах, наважилися ми в нашому Бозі говорити до вас Божу Євангелію з великим змаганням.

3 Бо наш заклик не з омани, ані з нечистоти, ані від лукавства.

4 Але, як Бог знайшов нас гідними благовістити, ми так говоримо, не наче людям догоджуючи, але Богові, що випробовує наші серця.

5 Бо ніколи в нас не було слова омани, як знаєте, ані користи, - Бог свідок.

6 Не шукали ми слави від людей, ані від вас, ані від інших,

7 хоч могли бути тягарем як Христові апостоли. Але ми були тихі посеред вас, мов та годувальниця, що доглядає своїх дітей.

8 Так само бувши ласкавими до вас, хотіли ми передати вам не тільки Божу добру вістку, але й душі свої, бо ви стали нам улюблені.

9 Згадайте бо, брати, нашу працю і змагання; ніч і день ми працювали, щоб не обтяжити когось із вас, і проповідували вам Божу добру вістку.

10 Ви та Бог свідки, що преподобними й праведними та непорочними були ми для вас, що вірите.

11 Бо ж ви знаєте, - як кожного з вас, як батько своїх дітей;

12 благали ми вас і вмовляли, і свідчили вам, щоб ви гідно ходили перед Богом, який покликав вас у своє Царство та в славу.

13 Тому ми й дякуємо Богові безупинно за те, що, одержавши від нас почуте слово Боже, ви прийняли не як людське слово, але, як і справді, - Боже слово, яке й діє в вас, що вірите.

14 Бо ви, брати, стали наслідувати Божі церкви, що є в Юдеї в Христі Ісусі, тому що те саме і ви потерпіли від своїх земляків, як і ті від юдеїв,

15 які вбили і Господа Ісуса, і [його] пророків, і нас переслідували, і Богові не догодили, і супротивні всім людям,

16 забороняючи нам говорити поганам, щоб спаслися, - і тим самим вони завжди доповнюють свої гріхи. Зрештою, надійшов же на них гнів.

17 А ми, брати, були відлучені від вас на короткий час обличчям, а не серцем; з дуже великим бажанням намагалися побачити ваше обличчя!

18 Тому хотіли ми прийти до вас, я, Павло, і один раз і двічі, але перешкодив нам сатана.

19 Бо хто є нашою надією, чи радістю, чи вінцем похвали, якщо не ви перед нашим Господом Ісусом під час його приходу?

20 Бо ви наша слава та радість.

1-е до солунян 3

1 Тому, не стерпівши більше, ми схотіли залишитися в Атенах самі

2 і послали Тимофія, нашого брата й Божого [служителя і нашого] помічника в Євангелії Христовій, щоб упевнити вас і втішити [вас] у вашій вірі,

3 щоб жоден не захитався в цих скорботах. Бо ви самі знаєте, що на те нас призначено.

4 Бо коли ми були у вас, ми вам казали наперед, що маємо терпіти, що й сталося, і вам це відоме.

5 Задля цього і я, не стерпівши більше, послав довідатися про вашу віру, щоб часом не спокусив вас спокусник, і наша праця не була марною.

6 Тепер же, як від вас прийшов до нас Тимофій і приніс нам радісну вістку про вашу віру та любов, і що ви завжди добре про нас згадуєте, бажаючи бачити нас, як і ми вас,

7 через це ми втішилися, брати, вами в усій біді і нашім горі, заради вашої віри.

8 Бо ми тепер живемо, якщо ви стоїте в Господі.

9 Яку бо подяку можемо віддати Богові за вас, за всю радість, що нею тішимося заради вас перед нашим Богом?

10 Ніч і день ревно молимося, щоб побачити ваше обличчя і доповнити те, чого бракує вашій вірі.

11 Сам же Бог і наш Батько, і наш Господь Ісус хай вирівняє нашу дорогу до вас.

12 А вас Господь хай розмножить і наповнить любов'ю одне до одного і до всіх, як і ми маємо до вас,

13 щоб зміцнив ваші серця невинними в святості перед Богом і нашим Батьком під час приходу нашого Господа Ісуса з усіма його святими. Амінь.

1-е до солунян 4

1 А далі, брати, просимо вас і благаємо в Господі Ісусі, щоб, так як одержали ви від нас, як належить вам поводитися і догоджувати Богові - як ви й поводитеся, - щоб ви ще більше в тому зростали.

2 Бо знаєте, які накази дали ми вам у Господі Ісусі.

3 Це ж воля Божа - ваше освячення. Бережіть самих себе від розпусти;

4 хай кожний з вас уміє своє начиння тримати в святості і шані,

5 а не в пристрасті хтивости, як погани, що не знають Бога.

6 Не чиніть насильства і не кривдьте свого брата, бо Господь є месником за все це, як і раніше ми вам сказали й засвідчили.

7 Адже Бог покликав нас не до нечистоти, а до освячення.

8 Отож, хто це відкидає, не людину зневажає, а Бога, що дав нам свого Святого Духа.

9 Про братолюбство ж немає потреби писати до вас, бо ви самі Богом навчені любити одне одного,

10 бо те й робите всім братам, що перебувають у всій Македонії. Благаємо ж вас, брати, щоб ви йшли вперед ще більше,

11 і пильно дбали про те, щоб жити спокійно і робити своє, і працювати своїми власними руками, як ми вам звеліли,

12 щоб ви гідно поводилися перед чужими і ні в чому не мали нестачі.

13 Не хочемо, щоб ви, брати, не знали про мертвих, щоб не сумували, як ото інші, що не мають надії.

14 Бо коли віримо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з ним.

15 Це кажемо вам словом Господнім: що ми, хто живе, що залишимося до приходу Господнього не випередимо померлих.

16 Бо сам Господь з наказом, коли буде сповіщено і пролунає голос архангела і Божа сурма, - зійде з неба, і насамперед воскреснуть ті, що померли в Христі.

17 Потім і ми, що живемо, що лишилися, разом з ними будемо піднесені на хмарах, на зустріч з Господом у повітрі, - і так завжди будемо з Господом.

18 Тому втішайте одне одного цими словами.

1-е до солунян 5

1 А про часи та про терміни, брати, вам не потрібно писати,

2 бо самі напевне знаєте, що день Господній приходить, як злодій уночі.

3 [Бо] коли скажуть: Мир і безпека, - тоді раптово прийде на них загибіль, як біль тієї, що носить у лоні, - і не втечуть.

4 А ви, брати, не в темряві, щоб той день зскочив вас, як злодій.

5 Бо ви всі є синами світла і синами дня. Ми не належимо ночі, ані темряві.

6 Тож не спімо, як інші; пильнуймо та будьмо тверезі.

7 Бо ті, що сплять, сплять уночі; ті, що впиваються, - вночі впиваються.

8 Ми ж, які належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшись у броню віри й любови та в шолом надії спасіння.

9 Бо нас Бог призначив не на гнів, а на те, щоб ми одержали спасіння через нашого Господа Ісуса Христа,

10 який помер за нас, щоб ми, чи пильнуємо, чи спимо, разом з ним жили.

11 Тому втішайте одне одного, і розбудовуйте одне одного, як ви ото й робите.

12 Благаємо ж вас, брати, шануйте тих, що працюють між вами, наставлені над вами в Господі, і тих, що навчають вас,

13 виявляйте до них велику любов за їхню працю. Майте мир у собі.

14 Благаємо ж вас, брати, напоумляйте нероб, підбадьорюйте малодушних, захищайте немічних, будьте терплячі до всіх.

15 Стережіться, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро одне для одного і для всіх.

16 Завжди радійте,

17 невпинно моліться,

18 за все дякуйте: бо це Божа воля в Ісусі Христі щодо вас.

19 Духа не гасіть,

20 пророцтва не нехтуйте,

21 все перевіряйте, держіться добра,

22 стримуйтеся від усього лихого.

23 А сам Бог миру хай уповні освятить вас, і хай непорочно збережуться цілими ваш дух, і душа, і тіло до приходу нашого Господа Ісуса Христа.

24 Вірний той, хто покликав вас, який і здійснить.

25 Брати, моліться і за нас.

26 Привітайте всіх братів святим поцілунком.

27 Заклинаю вас Господом прочитати послання всім братам.

28 Ласка нашого Господа Ісуса Христа з вами. [Аминь].