До Тита 1

1 Павло, раб Божий, апостол Ісуса Христа, за вірою Божих вибранців і пізнанням правди, що за доброчестям,

2 у надії на вічне життя, яке обіцяв перед вічними часами Бог, у якого нема омани.

3 Він же свого часу об'явив своє слово проповіддю, яка мені доручена була за наказом нашого Спасителя Бога, -

4 до Тита, щирого сина за спільною вірою: ласка і мир від Бога, Батька, і [Господа] Ісуса Христа, нашого Спасителя.

5 Для того я лишив тебе на Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене й наставив пресвітерів по містах, як я тобі звелів:

6 якщо хто бездоганний, є чоловіком однієї дружини, має вірних дітей, не оскаржених у розпусті чи в неслухняності.

7 Бо треба, щоб єпископ - як Божий управитель - був бездоганним, не гордим, не гнівливим, не п'яницею, не забіякою, не користолюбцем;

8 але гостинним, добролюбним, мудрим, справедливим, побожним, стриманим,

9 що тримається вірного слова згідно з навчанням, щоб здатний був і потішити в здоровім навчанні, і переконувати противників.

10 Бо є багато таких, що не коряться, пустомовних і дурисвітів, - особливо з обрізаних;

11 яким треба затулити вуста, бо вони баламутять цілі родини, навчаючи того, чого не слід, - задля брудного зиску.

12 Сказав один з них - їхній власний пророк: Крітяни - постійні брехуни, люті звірі, ледачі пузані.

13 Це свідчення правдиве. З цієї причини викривай їх нещадно, щоб ставали здоровими у вірі,

14 не приймаючи ні юдейських байок, ні заповідей людей, що відвертаються від правди.

15 [Бо] для чистих - усе чисте, а для нечистих і невірних ніщо не є чистим, оскільки занечистилися в них і розум і сумління.

16 Вони твердять, що знають Бога, але вчинками відрікаються, будучи мерзенними й непокірними, нездатними до всякого доброго діла.

До Тита 2

1 Ти ж кажи те, що відповідає здоровому навчанню.

2 Щоб старші чоловіки були тверезі, поважні, помірковані, здорові у вірі, любові, терплячості.

3 Старші жінки також хай поводяться, як личить святим, - щоб не були наклепницями, не віддавалися пияцтву, щоб навчали добра,

4 щоб учили молодих любити чоловіків, любити дітей,

5 були помірковані, чисті, господині, добрі, корилися своїм чоловікам, щоб не ганьбилося слово Боже.

6 Молодь також заохочуй, щоб була поміркованою.

7 У всьому самого себе виставляй, як приклад добрих діл: постійности в навчанні, поваги, [чистоти],

8 здорового й бездоганного слова, щоб супротивник засоромився, не маючи нічого поганого про нас сказати.

9 Раби щоб корилися в усьому своїм панам, були добровгодні, не перечили,

10 не крали, але постійно виявляли всіляку добру вірність, щоб були в усьому прикрасою вчення нашого Спасителя, Бога.

11 Бо з'явилася ласка Божа - спасенна для всіх людей;

12 навчає вона нас, щоб відреклися безбожности й світських хтивостей, жили чесно, праведно і побожно в нинішному віці,

13 очікуючи блаженної надії і появи слави великого Бога й Спасителя нашого Ісуса Христа,

14 який дав себе за нас, щоб відкупити нас від усякого беззаконня, очистити собі вибраний народ, ревний до добрих діл.

15 Кажи це - і заохочуй, і картай з усією силою, щоб ніхто тебе не нехтував.

До Тита 3

1 Нагадуй їм, щоб корилися начальникам [і] владі, щоб слухалися, були готовими на всяке добре діло,

2 щоб нікого не гудили, не були сварливими, а були тихими, виявляючи повну лагідність до всіх людей.

3 Бо колись і ми були нерозсудливими, непокірними, одуреними, служили різним хтивостям і насолодам, живучи в злобі й заздрощах, бувши мерзенними, ненавидячи одне одного.

4 Коли ж з'явилася ласка й людинолюбство нашого Спасителя, Бога,

5 він нас спас не з причини праведних учинків, які ми зробили, але з власного милосердя, купіллю нового буття і оновленням Святого Духа,

6 якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа - нашого Спасителя, -

7 щоб, оправдавшись його ласкою, ми за надією стали спадкоємцями вічного життя.

8 Вірне слово, і я хочу тебе запевнити, щоб ті, які повірили в Бога, аби вони дбали про добрі діла: це корисне й добре для людей.

9 Нерозумні ж досліджування, і родоводи, і суперечки, і сварки про закон оминай, бо вони некорисні й марні.

10 Людину-єретика - після першого й другого попередження, - оминай,

11 знаючи, що такий зійшов на манівці і грішить, засудивши самого себе.

12 Коли пошлю до тебе Артема або Тихика, поспіши прийти до мене в Никополь, бо там я вирішив перезимувати.

13 Законника Зину й Аполлоса дбайливо виряди, аби їм нічого не забракло.

14 Хай навчаються і наші бути майстрами в добрих ділах, у нагальних потребах, щоб не були безплідними.

15 Вітають тебе всі ті, що зі мною. Привітай тих, що люблять нас у вірі. Ласка з усіма вами! [Амінь].