Об'явлення 1

1 Об'явлення Ісуса Христа, яке дав йому Бог, щоб показати своїм рабам те, що має незабаром статися. І він показав, пославши через свого ангела своєму рабові Іванові,

2 який засвідчив про Боже слово, і про свідчення Ісуса Христа все, що побачив.

3 Блаженний той, хто читає, і ті, що слухають слова пророцтва та зберігають написане в ньому, - бо час близький!

4 Іван - до семи церков, що в Азії: ласка вам і мир від того, хто є, і хто був, і хто приходить; і від сімох духів, які перед його престолом;

5 і від Ісуса Христа, який є вірним свідком, першонародженим з мертвих, князем земних царів. Йому, що любить нас і звільнив нас від наших гріхів своєю кров'ю,

6 що зробив нас царством [і] священиками Богові та своєму Батькові, - йому слава і влада на віки вічні! Амінь.

7 Ось іде з хмарами - і його побачить кожне око, і ті, що його прокололи, і заплачуть над ним усі племена землі. Так, амінь!

8 Я альфа й омега, [початок і кінець], - каже Господь Бог, що є, і був, і прийде, - вседержитель!

9 Я, Іван, ваш брат і спільник у скорботі, і в царстві, і в терпінні Ісуса [Христа], був на острові, що зветься Патмос, за слово Боже і за свідчення Ісуса [Христа].

10 Я був у дусі недільного дня і почув за собою гучний голос, наче сурми,

11 який промовляв: [Я альфа й омега, перший і останній; і] те, що бачиш, запиши в книгу і пошли до сімох церков: до Ефеса, і до Смирни, і до Пергама, і до Тиятирів, і до Сардів, і до Філадельфії, і до Лаодикії.

12 І я оглянувся, щоб побачити, чий голос говорив зі мною; і обернувшись, я побачив сім золотих світильників,

13 а серед світильників - подібного до Людського Сина, вбраного в довгий одяг і підперезаного на грудях золотим поясом.

14 Голова ж його і волосся білі, мов біла вовна, мов сніг, а його очі - як пломінь вогню,

15 а його ноги подібні до хальколиванової міді, наче в печі розтопленої; а його голос - наче шум великої води.

16 І в своїй правій руці він тримав сім зірок, і з його вуст виходив двосічний вигострений меч, і обличчя його - мов сонце, що сяє в своїй силі.

17 І коли я його побачив, то впав йому до ніг наче мертвий. А він поклав свою правицю на мене та й промовив: Не бійся. Я перший і останній,

18 живий. І я був мертвий,- і ось, я живий на віки вічні. І маю ключі від смерти й від аду.

19 Напиши, отже, що ти побачив, і те що має статися після цього.

20 Таємниця сімох зірок, яких ти побачив у моїй правиці, і сімох золотих світильників така: сім зірок - це ангели сімох церков, а сім світильників, [які ти побачив], - це сім церков.

Об'явлення 2

1 Ангелові Ефеської церкви напиши: Оце говорить той, що держить сім зірок у своїй правиці, що ходить серед сімох золотих світильників:

2 Знаю твої діла, [твою] працю, і твою терплячість, і що не можеш терпіти злих, і що випробував тих, які називають себе апостолами, але ними не є, і виявив їхню неправдомовність,

3 і маєш терпіння, і переніс за ім'я моє, але не знемігся.

4 Але маю проти тебе те, що ти залишив свою першу любов.

5 Згадай, отже, звідки ти впав, і покайся, і чини попередні діла; коли ж ні, то приходжу до тебе [незабаром], і зрушу твого світильника з його місця, якщо не покаєшся.

6 Але маєш оце, що ненавидиш учинки миколаїтів, які і я ненавиджу.

7 Хто має вухо, нехай слухає, що Дух промовляє до Церков. Тому, хто перемагає, йому дам споживати з дерева життя, яке є серед Божого раю.

8 І ангелові Смирнської церкви напиши: Оце каже перший і останній, який був мертвий і ожив:

9 Знаю твої [діла, і] скорботу, і убозтво; втім, ти багатий; знаю і богозневаги тих, що називають себе юдеями, але такими не є, вони є зборищем сатани.

10 Не бійся того, що маєш постраждати. Ось, диявол має посадити декого з вас до в'язниці, щоб ви були випробувані, і матимете лихо десять днів. Будь вірним до смерти - і дам тобі вінець життя.

11 Хто має вухо, нехай слухає, що Дух промовляє до Церкви. Той, хто перемагає, не буде ушкоджений другою смертю.

12 І ангелові Пергамської церкви напиши: Оце каже той, що має гострий двосічний меч:

13 Знаю [твої діла і] де живеш: там, де престол сатани; і що тримаєш моє ім'я, і що ти не зрікся моєї віри у дні, коли у вас, де живе сатана, був убитий мій вірний свідок Антипа.

14 Але маю дещо проти тебе, бо там у тебе є деякі, що тримаються вчення Валаама, який вчив Валака вводити в спокусу ізраїльських синів, їсти ідольські жертви та чинити розпусту.

15 Також маєш і ти тих, що тримаються навчання миколаїтів, [яких ненавиджу].

16 Отож, покайся; а коли ні, то приходжу незабаром до тебе і боротимуся з ними мечем моїх вуст.

17 Хто має вухо нехай слухає, що Дух промовляє до Церков. Переможцеві дам [їсти] зі схованої манни, і дам йому білий камінь, і на камені ім'я нове написане, якого ніхто не знає,- тільки той, що одержує.

18 І ангелові Тиятирської церкви напиши: Оце каже Божий Син, що має очі, мов пломінь вогненний, і його ноги подібні до хальколиванової міді:

19 Знаю твої діла, і любов, і віру, і службу, і твою терплячість, і твої останні діла, що більші від перших.

20 Але маю проти тебе те, що дозволяєш жінці Єзавелі, яка називає себе пророчицею, навчати й дурити моїх рабів, чинити розпусту та їсти ідольські жертви.

21 Я дав їй часу, щоб покаялася, але не хоче покаятися від своєї розпусти.

22 Ось, кидаю її на ложе, а тих, що чинять розпусту з нею, - у велику біду, якщо не покаються від її вчинків.

23 І дітей її поб'ю до смерти. І всі церкви впізнають, що я є той, який досліджує серця і нутра, і дам кожному з вас згідно з вашими ділами.

24 А вам та іншим, що є в Тиятирі, які не мають учення цього і які твердять, ніби не пізнали глибини сатани, - кажу: не покладаю на вас іншого тягаря;

25 тільки те, що маєте, - тримайте, доки не прийду.

26 А переможцеві, який зберігає мої діла до кінця, дам йому владу над поганами;

27 він пастиме їх залізною палицею, і вони, як череп'яний посуд, будуть розбиті, -

28 як і я одержав владу від мого Батька; і дам йому досвітню зорю.

29 Хто має вухо, нехай слухає, що Дух промовляє до церков.

Об'явлення 3

1 І ангелові Сардійської церкви напиши: Оце каже той, що має сім Божих духів і сім зірок: Знаю твої діла, що маєш ім'я, наче ти живий, але ти мертвий.

2 Пильнуй і зміцнюй інших, які мають умерти, бо я не знайшов твоїх діл досконалими перед моїм Богом.

3 Згадай те, що ти одержав і почув, - і зберігай та покайся. А коли не пильнуватимеш, то прийду [до тебе], наче злодій, і не помітиш, у яку годину прийду на тебе.

4 Але маєш кілька імен у Сарді, які не поплямували свого одягу і ходитимуть зі мною в білому, бо є того гідні.

5 Переможець зодягнеться в білий одяг і не зітру його імени з книги життя, і визнаю його ім'я перед моїм Батьком та перед його ангелами.

6 Хто має вухо, нехай слухає, що Дух помовляє до церков.

7 І ангелові Філадельфійської церкви напиши: Оце каже святий, правдивий, що має Давидового ключа, яким відчиняє так, що ніхто не замкне, і замикає так, що ніхто не відмикає.

8 Знаю твої діла. Ось, я перед тобою відчинив двері, і їх ніхто не може зачинити. Бо маєш мало сили. Але слово моє ти зберіг і не відрікся від мого імени.

9 Ось дам тобі, із зборища сатани, яке називає себе юдеями, а таким не є, бо каже неправду, зроблю так, щоб вони прийшли і вклонилися перед твоїми ногами, і пізнали, що я тебе полюбив.

10 Бо ти зберіг слово мого терпіння, і я тебе збережу від години спокуси, що має прийти на всесвіт, щоб випробувати тих, що живуть на землі.

11 Приходжу - не забарюся. Тримайся ж того, що маєш, щоб ніхто не забрав твого вінця.

12 Переможця зроблю стовпом у храмі мого Бога і він уже не вийде звідти - і напишу на ньому ім'я мого Бога й назву міста мого Бога - нового Єрусалима, що сходить із неба, від мого Бога, і моє нове ім'я.

13 Хто має вухо, нехай слухає, що Дух промовляє до церков.

14 І ангелові Лаодикійської церкви напиши: Оце каже Амінь - вірний і правдивий свідок, початок Божого створіння:

15 Знаю твої діла, що ти ні холодний, ні гарячий. О, якби був або холодним, або гарячим!

16 А що ти ледь теплий, ні гарячий, ні холодний, то викину тебе з моїх вуст.

17 Бо ти кажеш, що: Я є багатим, і розбагатів і нічого не потребую, а не знаєш, що ти і нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий.

18 Раджу тобі купити в мене золото, перечищене в полум'ї, щоб збагатитися, та білу одіж, щоб ти зодягнувся, і щоб не видно було сорому твоєї голизни, та масть, щоб помазати твої очі, аби ти бачив.

19 Кого я люблю, тих розвінчую і виховую. Будь же ревний і покайся.

20 Ось стою під дверима і стукаю. Якщо хто почує мій голос і відчинить двері, то ввійду до нього і повечеряю з ним - і той зі мною.

21 Переможцеві дозволю сісти зі мною на моєму престолі, як і я, перемігши, сів з моїм Батьком на його престолі.

22 Хто має вухо, нехай слухає, що Дух промовляє до церков.

Об'явлення 4

1 Після цього я поглянув, - і ось на небі двері відчинені, і перший голос, який я почув так, наче сурму, говорив зі мною і сказав: Підійди сюди, і я покажу тобі те, що має статися після цього.

2 І тут же я пробув у дусі. І ось на небі стояв престіл, і хтось сидів на престолі.

3 Той, що сидів, був подібний на вигляд до каменя яспису й сардису, а веселка довкола престолу була подібна до смарагдової.

4 А навколо престолу було двадцять чотири престоли, і на престолах - двадцять чотири старці, що сиділи й були зодягнені в білий одяг, і золоті вінці мали на своїх головах.

5 І від престолу виходять блискавки, і голоси, і громи. Сім же світильників, що горіли перед престолом, - то сім Божих духів.

6 І перед престолом - наче скляне море, подібне до кришталю. Серед престолу й довкола престолу - чотири тварини, повні очей спереду і ззаду.

7 Перша тварина була подібна до лева; друга тварина подібна до теляти; третя тварина мала таке обличчя, як у людини, четверта тварина - подібна до орла, що летить.

8 І чотири тварини, кожна з яких має по шість крил, довкола і всередині повні очей, - не мають спочинку ні вдень ні вночі, говорячи: Святий, святий, святий Господь, Бог Вседержитель, який був і є, і приходить!

9 І коли тварини віддадуть славу, і честь, і подяку тому, що сидить на престолі, що живе віки вічні, -

10 тоді падають двадцять чотири старці перед тим, хто сидить на престолі, і увклоняться тому, хто живе віки вічні, і покладуть свої вінці перед престолом, кажучи:

11 Гідний ти, Господи і Боже наш, одержати славу, і честь, і силу, бо ти створив усе, і все твоєю волею існує і було сотворено.

Об'явлення 5

1 І я побачив у правиці того, що сидів на престолі, книгу, написану всередині, і назовні, й запечатану сімома печатями.

2 І я побачив могутнього ангела, який промовляв гучним голосом: Хто гідний розкрити книгу і зняти її печаті?

3 І ніхто не міг - ні на небі, ні на землі, ні під землею, - відкрити книгу й зазирнути в неї.

4 І [я] гірко плакав, бо не знайшовся ніхто гідний відкрити книгу, ані зазирнути до неї.

5 А один із старців каже мені: Не плач, ось лев, що є з Юдиного племені, з Давидового кореня, - він переміг і може зняти сім печатей.

6 І я глянув: ось серед престолу й чотирьох тварин, і серед старців стоїть ягня,- наче заколене, яке має сім рогів та сім очей, а вони - сім Божих духів, посланих на всю землю.

7 І підійшов, і взяв книгу з правиці того, що сидів на престолі.

8 І коли взяв книгу, чотири тварини і двадцять чотири старці впали перед ягням, маючи кожний гусла і золоті посудини, повні ладану, а вони - молитви святих.

9 І співають нову пісню, промовляючи: Ти гідний узяти книгу і відкрити її печаті, бо ти був заколений і відкупив Богові [нас] своєю кров'ю від усякого покоління, і мови, і народу, і племени.

10 І зробив їх царством і священиками для нашого Бога, вони царюватимуть на землі.

11 І я побачив і почув голос багатьох ангелів довкола престолу; і тварин, і старців, - і число їх було десятки тисяч разів по десять тисяч.

12 І говорили вони гучним голосом: Заколене ягня гідне одержати силу, і багатство, і мудрість, і міць, і честь, і славу, і благословення.

13 І чув я, як усяке створіння, що на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все те, що в них, говорило: Тому, хто сидить на престолі, і ягняті - благословення, і честь, і слава, і влада на віки вічні!

14 А чотири тварини казали: Амінь! І старці впали та вклонилися.

Об'явлення 6

1 І я побачив, що ягня відкрило одну з сімох печатей, і я почув, що одна з чотирьох тварин говорила наче громовим голосом: Ходи [й подивися].

2 І я поглянув, - і ось білий кінь. А той, що сидів на ньому, мав лука. І дано йому вінця, і вийшов як переможець, щоб перемогти.

3 І коли відкрив другу печать, я почув, що друга тварина промовляла: Ходи!

4 І вийшов інший кінь, - червоний. І тому, що сидів на ньому, дано було забрати мир із землі, щоб убивали одне одного; і дано йому великий меч.

5 І коли відкрив третю печать, я почув, що третя тварина говорила: Прийди [й подивися]. І я поглянув: і ось чорний кінь. А той, що сидів на ньому, мав вагу в своїй руці.

6 І я почув неначе голос серед чотирьох тварин, що промовляв: Міра пшениці - за динарій, і три міри ячменю - за динарій, а олії і вина не чіпай,

7 і коли відкрив четверту печать, я почув голос четвертої тварини, що промовила: Прийди [й подивися].

8 І я поглянув: і ось кінь блідий. А той, що сидів на ньому, мав ім'я - Смерть. І ад ішов за ним, і дано йому владу над четвертою частиною землі, щоб убити мечем, і голодом, і мором, і земними звірами.

9 І коли відкрив п'яту печать, я побачив під престолом душі вбитих за Боже слово і за свідчення, яке вони мали.

10 І вони закричали гучним голосом, кажучи: Доки, святий і праведний владико, не судиш і не мстиш за нашу кров тим, що живуть на землі?

11 І дано кожному з них білий одяг, і сказано їм, щоб спочити ще трохи часу, доки не cповнять числа їхні співслуги та їхні брати, що ще мають бути вбитими, як і вони самі.

12 І я глянув, коли він відкрив шосту печать. І був великий землетрус, і сонце стало темне, як той волосяний мішок, і ввесь місяць став наче кров.

13 І небесні зорі попадали на землю, як смоковниця, що скидає свої плоди під поривом сильного вітру.

14 І небо сховалося, як сувій, що звивається, і кожна гора та острів зрушилися зі своїх місць.

15 І земні царі, і вельможі, і багатії, і тисяцькі, і сильні, і кожний раб, і [кожний] вільний сховалися в печерах та в гірських ущелинах,

16 прохаючи гори й каміння: Впадіть на нас і покрийте нас від обличчя того, що сидить на престолі, і від гніву ягняти!

17 Бо прийшов великий день його гніву, і хто може встояти?

Об'явлення 7

1 Після цього я побачив чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох краях землі. І тримали чотири вітри землі, щоб не дув вітер ні на землю, ні на море, ні на жодне дерево.

2 І я побачив іншого ангела, що підносився від сходу сонця і мав печать живого Бога. Він звернувся гучним голосом до чотирьох ангелів, яким було дано шкодити землі й морю,

3 кажучи: Не шкодьте ні землі, ні морю, ні дереву, доки не позначимо рабів нашого Бога на їхніх чолах.

4 І почув я про число позначених - про сто сорок чотири тисячі позначених печаттю - від кожного племени синів Ізраїлевих.

5 З племени Юдиного дванадцять тисяч позначених, з племени Рувимового - дванадцять тисяч, з племени Ґада - дванадцять тисяч,

6 з племени Асирового - дванадцять тисяч, з племени Нефталимового - дванадцять тисяч, з племени Манасіїного - дванадцять тисяч,

7 з племени Симеонового - дванадцять тисяч, з племени Левієвого - дванадцять тисяч, з племени Ісахарового - дванадцять тисяч,

8 з племени Завулонового - дванадцять тисяч, з племени Йосипового - дванадцять тисяч, з племени Веніяминового - дванадцять тисяч позначених.

9 Після цього я поглянув - і ось, велика юрба, якої злічити ніхто не може, з кожного народу, і покоління, і народности, і племени стояла перед престолом і перед ягням. Всі зодягнені в білий одяг, і пальми в їхніх руках,

10 і кличуть гучним голосом, кажучи: Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і ягняті.

11 І всі ангели стояли довкола престолу й старців і чотирьох тварин. І впали долілиць перед престолом і вклонилися Богові,

12 кажучи: Амінь, благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і могутність нашому Богові на віки вічні. Амінь.

13 І відповів один із старців, кажучи мені: Оці, зодягнені в білий одяг, - хто вони й звідки прийшли?

14 І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! І сказав мені: Це ті, що перейшли велике горе й випрали свій одяг, і вибілили його в крові ягняти.

15 Через це вони перебувають перед Божим престолом і служать йому вдень і вночі в його храмі. А той, що сидить на престолі, перебуватиме в них.

16 Не голодуватимуть більше, і не будуть спраглі, і не буде палити їх сонце, ні жодна спека;

17 бо ягня, що посеред престолу, пастиме їх і водитиме до живих джерел вод, і Бог зітре всяку сльозу з їхніх очей.

Об'явлення 8

1 І коли відкрив сьому печать, усе замовкло на небі десь на півгодини.

2 І я побачив сімох ангелів, що стояли перед Богом, і дано їм було сім сурем.

3 І другий ангел прийшов, і став перед вівтарем із золотою кадильницею. І йому дано було багато ладану, щоб додавав до молитов усіх святих на золотий вівтар перед престолом.

4 І піднявся дим кадильний з молитвами святих - від руки ангела перед Богом.

5 Узяв ангел кадильницю, наповнив її вогнем з вівтаря та й кинув на землю. І зчинилися громи, і голоси, і блискавки, і землетрус.

6 І сім ангелів, які мали сім сурем, приготувалися засурмити.

7 І перший засурмив - і був град та вогонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю, і третина землі згоріла, і третина дерев згоріла, і всяка зелена трава згоріла.

8 І другий ангел засурмив - і наче велика, охоплена вогнем, гора була вкинена в море, і третина моря стала кров'ю,

9 і померла третина морської живности, що має душі, і загинула третина кораблів.

10 І третій ангел засурмив - і з неба впала велика зоря, що палала як смолоскип, і впала на третину рік та водних джерел.

11 А назва тієї зорі - Полин. І третина вод стала як полин, і багато людей померло від вод, бо вони стали гіркі.

12 І четвертий ангел засурмив - і вражена була третина сонця, і третина місяця, і третина зірок, щоб затьмарилася їх третя частина і щоб не світили вони третини дня і ночі також.

13 І побачив і почув я одного орла, що літав серед неба і кликав гучним голосом: Горе, горе, горе тим, що живуть на землі, - від звуків сурми інших трьох ангелів, що мають засурмити.

Об'явлення 9

1 І п'ятий ангел засурмив - і я побачив зорю, що з неба впала на землю. І дано їй ключ від колодязя безодні.

2 І вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим із колодязя, наче дим з великої печі, і потемніло сонце і повітря від диму з колодязя.

3 І з диму вийшла саранча на землю, і дано їй владу, як ото мають земні скорпіони.

4 І сказано їй, щоб не шкодила земній траві, ані всякому зіллю, ані всякому дереву, але тільки людям, які не мають Божої печаті на чолах.

5 І дано їй, щоб не вбивати їх, але щоб мучилися п'ять місяців, а мука від неї - наче мука від скорпіона, коли укусить людину.

6 І в ті дні шукатимуть люди смерти, але не знайдуть її; і забажають умерти, та втече від них смерть.

7 А саранча та подібна була до коней, готових до бою. На головах у неї наче вінці, подібні до золота; а обличчя її - наче обличчя людини.

8 І мала волосся, наче волосся у жінок, а зуби такі, як у левів.

9 І мала панцир, подібну до залізної броні; а шум її крил - як від колісниць із багатьма кіньми, що біжать до бою.

10 І мають хвости, подібні до скорпіонячих, і жала; а в тих хвостах - її влада, щоб шкодити людям п'ять місяців.

11 Має над собою царя - ангела безодні. Ім'я його по-єврейському Аввадон, а по-грецькому - Аполліон.

12 Одне горе минуло, та ідуть за ним ще два горя.

13 І шостий ангел засурмив - і я почув один голос із чотирьох рогів золотого вівтаря, що перед Богом.

14 Говорив до шостого ангела, який мав сурму: Звільни чотирьох ангелів, зв'язаних на великій річці Євфраті.

15 І звільнені були чотири ангели, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб вигубити третину людей.

16 І число кінного війська - двадцять тисяч разів по десять тисяч: я почув їхнє число.

17 Отак я побачив у видінні коней і тих, що сидять на них: мають броню вогненну, і гіяцинтову, і сірчану. І голови коней - наче голови левів, а з вуст їхніх бурхає вогонь, і дим, і сірка.

18 Від цих трьох кар загинула третина людей - від вогню, і від диму, і від сірки, що виходять з їхніх вуст.

19 Бо влада коней була в їхніх вустах і в їхніх хвостах. Хвости ж подібні були до зміїв, що мають голови, і ними шкодять.

20 А решта людей, які не були вбиті цими карами, не покаялися за діла своїх рук, щоб не кланятися демонам, ні золотим ідолам, ні срібним, ні мідним, ні кам'яним, ні які ані бачити не можуть, ані чути, ані ходити.

21 І вони не покаялися за свої вбивства, ні за свої чари, ні за свою розпусту, ні за свої крадіжки.

Об'явлення 10

1 І я побачив іншого ангела - могутнього, який сходив з неба, оповитий хмарою, а над його головою райдуга, і обличчя його - мов сонце, і його ноги - як вогняні стовпи.

2 І він мав у своїй руці розкриту книгу. І поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю,

3 і закликав гучним, наче рикання лева, голосом. І коли закликав, то сім громів заговорили своїми голосами.

4 І коли заголосили сім громів, я хотів був записати, але почув голос з неба, що промовляв: Запечатай те, що сказали сім громів, і цього не пиши.

5 І ангел, якого я бачив, що стояв на морі і на землі, підніс свою праву руку до неба

6 і поклявся тим, який живе віки вічні, який створив небо і те, що на ньому, і землю і те, що на ній, і море і те, що в ньому,- що часу вже не буде;

7 але в ті дні, коли залунає голос сьомого ангела, коли він засурмить, - тоді звершиться Божа таємниця, яку він сповістив своїм рабам - пророкам.

8 І я почув його голос із неба, що знову говорив зі мною, і мовив: Іди, візьми розкриту книгу, що в руці ангела, який стоїть на морі і на землі.

9 І пішов я до ангела і сказав йому: Дай мені книгу. І він мені каже: Візьми і з'їж її! Гірка буде вона в твоєму животі, але в устах буде солодкою, наче мед.

10 І я взяв книгу з руки ангела, і з'їв її, і була в моїх вустах, наче солодкий мед; а коли з'їв її, була гіркою в моєму животі.

11 І каже мені: Треба тобі знову пророкувати про народи й племена, про поганів, і про багатьох царів.

Об'явлення 11

1 І дано мені тростину, подібну до палиці, і сказано: Встань і зміряй Божий храм, і вівтар, і тих, що поклоняються в ньому.

2 А двір поза храмом залиши й не міряй його, бо він даний поганам - і топтатимуть святе місто сорок два місяці.

3 І дам двом свідкам моїм, щоб пророкували тисячу двісті шістдесят днів, зодягнені у волосяниці.

4 Вони - дві оливки, і два світильники, що стоять перед Господом землі.

5 І коли хто їм учинить несправедливість, вогонь виходить з їх уст, і пожирає їхніх ворогів. І хто захоче їх скривдити, той так має бути вбитий.

6 Вони мають владу замкнути небо, щоб не падав дощ у дні їхнього пророцтва; і мають владу над водами - обертати їх на кров, і жати землю всякою карою стільки, скільки того захочуть.

7 І коли сповнять своє свідоцтво, звір, що виходить з безодні, поведе з ними війну і переможе їх, і повбиває.

8 І їхні тіла залишить на вулицях великого міста, яке духовно зветься Содом та Єгепет, де і їхній Господь був розіп'ятий.

9 І будуть дивитися народи, і племена, і погани, і народності на їхні тіла три з половиною дні і не дадуть покласти їхніх тіл до гробниць.

10 І ті, що живуть на землі, радітимуть і веселитимуться з цього; і посилатимуть одне одному подарунки, бо обидва ці пророки мучили тих, що жили на землі.

11 А по трьох з половиною днях дух життя ввійшов у них від Бога, і вони підвелися на свої ноги, і великий страх напав на тих, що їх бачили.

12 І почули великий голос із неба, що говорив їм: Підійміться сюди. І піднялися на небо в хмарі, - і їх побачили їхні вороги.

13 І тієї миті стався великий землетрус, і десята частина міста завалилася, і загинуло від землетрусу сім тисяч людських імен, а інші жахнулися і віддали славу небесному Богові.

14 Друге горе минуло. Та незабаром приходить третє горе.

15 І сьомий ангел засурмив - і були гучні голоси на небі, що казали: Царство світу стало царством нашого Господа і його Христа, і царюватиме на віки вічні.

16 І двадцять чотири старці, що сиділи перед Богом на своїх престолах, попадали долілиць і вклонилися Богові,

17 кажучи: Дякуємо тобі, Господи Боже, Вседержителю, що є, і був; бо ти прийняв свою велику силу і зацарював.

18 І розлютувалися погани - та прийшов твій гнів і настав час прийняти суд мертвим, і дати винагороду твоїм рабам - пророкам, святим, і тим, що бояться твого імени, малим і великим, і знищити тих, що нищать землю.

19 І відкрився Божий храм на небі, і з'явився кивот його Завіту в його храмі, і зчинилися блискавки, і голоси, і громи, і землетрус, і великий град.

Об'явлення 12

1 І великий знак з'явився на небі: жінка, зодягнена сонцем, і місяць під її ногами; а на її голові - вінець із дванадцятьох зірок;

2 і має в лоні, і кричала від болю, і терпіла муки породіллі.

3 І з'явився інший знак на небі: і ось великий червоний змій, що мав сім голів і десять рогів, і на його головах сім вінців.

4 І його хвіст змів третину небесних зірок, і скинув їх на землю. І змій став перед жінкою, що мала народити, щоб, коли народить, пожерти її дитину.

5 І народила дитину чоловічої статі, що має пасти всі народи залізною палицею. І взяте було її дитя до Бога і до престолу.

6 І жінка втекла в пустиню, де там мала місце, приготовлене Богом, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят днів.

7 І стався бій на небі: Михайло та його ангели розпочали бій зі змієм. І змій воював, і його ангели.

8 І не перемогли - і не знайшлося для них більше місця на небі.

9 І скинений був великий змій, давній змій, що називається диявол і сатана, що ошукує ввесь світ; скинений він був на землю, і його ангели були скинені з ним.

10 І я почув гучний голос на небі, що промовляв: Тепер прийшло спасіння, і сила, і Царство нашого Бога і влада його Христа, бо скинено оскаржувача наших братів, що оскаржує їх перед нашим Богом день і ніч.

11 І вони перемогли його кров'ю ягняти та словом свого свідчення, і не полюбили душ своїх навіть до смерти.

12 Отож веселіться, небеса, і ті, що живуть на них! Горе землі й морю, бо до вас зійшов диявол, який має велику лють, знаючи, що має мало часу.

13 І коли змій побачив, що скинений на землю, то став переслідувати жінку, яка народила хлоп'ятко.

14 І було жінці дано двоє крил великого орла, щоб летіла в пустиню на своє місце, де буде переховувана впродовж часу, і часів, і півчасу від обличчя змія.

15 І випустив змій із своїх вуст воду, наче ріку, за жінкою, щоб рікою перехопити її.

16 І земля допомогла жінці - земля відкрила свої вуста й проковтнула ріку, яку змій випустив зі своїх вуст.

17 І змій розгнівався на жінку, і пішов воювати з рештою її насіння, яке зберігає Божі заповіді і має свідоцтво Ісусове.

18 І став на морському піску.

Об'явлення 13

1 І я побачив звіра, що виходив з моря, що мав сім голів і десять рогів, а на його рогах - десять вінців і на його головах богозневажливі імена.

2 І звір, якого я бачив, був подібний до рисі, а ноги його наче ведмежі, й паща його - як паща лева. І змій дав йому свою силу, і свій престол, і велику владу.

3 І одна з його голів наче мала смертельну рану, але ця рана загоїлася. І вражалася вся земля, стежачи за звіром,

4 і вклонилися змієві, який дав владу звірові. І звірові вклонилися, кажучи: Хто подібний до звіра, і хто може з ним поборотися?

5 І дано йому вуста, що говорили пихато й богозневажливо; і дано йому владу діяти сорок два місяці.

6 І відкрив свої вуста, щоб гудити Бога, щоб зневажати його ім'я та його оселю, як і тих, що живуть на небі.

7 І дано йому вести бій із святими й перемогти їх, і дано йому владу над кожним поколінням, і народом, і над поганами та племенами.

8 І вклонилися йому всі, що живуть на землі, імена яких не записані в книзі життя у ягняти, заколеного від створення світу.

9 Якщо хто має вухо,- нехай слухає!

10 Той, що в полон веде, - в полон і піде; якщо хто мечем уб'є, той буде мечем убитий. Отут - терпіння і віра святих!

11 І я побачив іншого звіра, що виходив із землі; і мав він два роги, подібні до ягнячих, але говорив як змій.

12 І він виконував усю владу першого звіра перед ним, і робив так, щоб земля і ті, що живуть на ній, поклонялися першому звірові, якого вилікувано від смертельної рани.

13 І робить великі чуда, й вогонь зводив з неба на землю перед людьми,

14 і ошукує мешканців землі знаками, які дано йому робити перед звіриною, намовляючи мешканців землі створити образ того звіра, що має рану від меча і вижив.

15 І дано йому одухотворити звіриний образ, щоб зображення звіра заговорило, і зробив так, щоб той, хто лиш не поклониться зображенню звіра, був убитий.

16 І робить так, щоб усім - малим і великим, багатим і бідним, вільним і рабам - було дано їм знак на правій їх руці або на їхніх чолах;

17 і щоб ніхто не зміг нічого купити, ні продати, а тільки той, хто має знак імени звіра або число його імени.

18 Тут - мудрість. Хто має розум, хай почислить число звіра, бо число є людським. І це число - шістсот шістдесят шість.

Об'явлення 14

1 І я глянув, - і ось ягня стояло на Сіонській горі, а з ним сто сорок чотири тисячі, що мають його ім'я та ім'я його Батька, написані на їхніх чолах.

2 І я почув голос із неба, наче гомін бурхливих потоків або як гуркіт великого грому; почув і голос наче гуслярів, що грали на своїх гуслах.

3 І наче співають нову пісню перед престолом та перед чотирма тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися тієї пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, що викуплені від землі.

4 Це ті, що з жінками не опоганилися, які є чистими. Вони йдуть за ягням, куди б воно не йшло. Вони викуплені від людей - первістки Богові і ягняті;

5 в їхніх вустах нема лукавства, [бо] вони непорочні.

6 І я побачив іншого ангела, що летів серед неба. Він мав вічну Євангелію, щоб звіщати її тим, що живуть на землі, - усякому племені, і поганинові, і поколінню, і народові,-

7 кажучи гучним голосом: Побійтеся Бога і віддайте йому славу, бо прийшла година його суду! Поклоніться тому, що створив небо, і землю, і море, і джерела вод!

8 Ще інший ангел, другий, ішов за ним, кажучи: Упав, упав великий Вавилон, який напоїв усі народи лютим вином своєї розпусти.

9 Ще інший ангел, третій, летів за ними, промовляючи гучним голосом: Хто лиш поклоняється звірові та його зображенню і приймає знамення на своїм чолі або на своїй руці,

10 той питиме вино Божого гніву, незмішаного в чаші його гніву; і буде караний у вогні й сірці перед святими ангелами та перед ягням.

11 І дим їхніх мук підіймається вічно, і не мають спокою ні вдень ні вночі - ті, що поклоняються звірові та його зображенню або коли хто одержує знак його імени.

12 Тут терпіння святих, які пильнують Божих заповідей та віри Ісуса.

13 І я почув голос із неба, що промовляв: Напиши: віднині блаженні мертві, які помирають у Господі. Так, промовляє Дух, хай вони спочинуть від своєї праці, бо їхні діла йдуть слідом за ними.

14 І я глянув,- і ось біла хмара! А на хмарі сидить той, що подібний до людського сина; він мав на своїй голові золотий вінець, а в своїй руці гострий серп.

15 І інший ангел вийшов із храму, прорікаючи гучним голосом до того, що сидів на хмарі: Опусти свого серпа й жни, бо прийшла пора жнив і достигли жнива на землі.

16 І той, що сидить на хмарі, опустив свого серпа на землю - і вижата була земля.

17 А інший ангел вийшов із небесного храму, також маючи гострого серпа.

18 І ще один ангел, що мав владу над вогнем, вийшов із жертовника й закликав гучним голосом до того, що мав гострого серпа, промовляючи: Опусти свого гострого серпа й обріж грона винограду на землі, бо її грона дозріли.

19 І опустив ангел свого серпа на землю, - і зібрав виноград землі, і вкинув до великого чавила Божої люті.

20 І видушене було чавило поза містом, - і потекла кров із чавила аж до вуздечок коней, на тисячу шістсот стадій.

Об'явлення 15

1 І я побачив іншого знака на небі - великого й дивовижного: це сім ангелів, що мали сім останніх кар, якими довершиться гнів Божий.

2 І я побачив наче скляне море, змішане з вогнем, і тих, що перемогли звіра, та його зображення, [його знака, і] число його імени. Вони стояли на склянім морі, тримаючи Божі гусла.

3 І співали пісню Мойсея, Божого раба, та пісню ягняти, промовляючи: Великі й подиву гідні твої діла, Господи Боже вседержителю! Праведні й правдиві твої дороги, царю народів!

4 Хто не боятиметься, Господи, і не прославить імени твого? Бо ти єдиний святий, і всі народи прийдуть та поклоняться перед тобою, бо об'явилися твої суди!

5 І після цього я глянув - і відчинився храм шатра свідчення на небі.

6 І вийшло з храму семеро ангелів, які мали сім кар. Зодягнені були у лляний, чистий, світлий одяг і підперезані на грудях золотими поясами.

7 І одна з чотирьох тварин дала сімом ангелам сім золотих чаш, повних гніву Божого, який живе вічно.

8 І наповнився храм димом від Божої слави, і від його сили, і ніхто не міг увійти до храму, доки не скінчаться сім кар сімох ангелів.

Об'явлення 16

1 І я почув гучний голос із храму, що говорив сімом ангелам: Ідіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву.

2 І перший пішов та вилив свою чашу на землю, - і обсіли людей страшні й жахливі болячки,- тих, що мали знак звіра, що поклонялися його зображенню.

3 І другий вилив свою чашу в море, - і сталася кров, наче в мерця, і вимерло все живе, що в морі.

4 І третій вилив свою чашу на ріки й джерела вод, - і стали кров'ю.

5 І я почув ангела вод, який промовляв: Справедливий ти, який є і який був, і святий, бо ти це присудив,-

6 за те, що вони пролили кров святих і пророків,- і ти дав кров їм пити. Вони варті цього!

7 І я чув слова престолу, як говорив: Так, Господи Боже вседержителю, правдиві й праведні твої суди!

8 І четвертий [ангел] вилив свою чашу на сонце, - і дано йому палити людей вогнем.

9 І палила людей велика спека, а вони зневажали ім'я Бога, який має владу над цими карами, і не покаялися, щоб віддати йому славу.

10 І п'ятий ангел вилив свою чашу на престол звіра, - і стало царство його темним, і кусали свої язики від болю,

11 та зневажали Бога небесного від свого болю і від своїх ран, але не покаялися за свої вчинки.

12 І шостий вилив свою чашу на велику ріку Євфрат, - і висохла вода, щоб приготувати дорогу царям, що на схід сонця.

13 І я побачив, що з вуст змія, і з вуст звіра, і з вуст фальшивого пророка вийшли три нечистих духи, наче жаби.

14 Це демонські духи, що роблять знаки; вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на бій великого дня Бога вседержителя.

15 Ось приходжу, мов злодій. Блаженний, хто пильнує і хто береже свій одяг, щоб не ходити голим і щоб не бачили його сором.

16 І зібрав їх на місце, що по-єврейському називається Армагедон.

17 І сьомий [ангел] вилив свою чашу на повітря, - і залунав гучний голос із [небесного] храму, від престолу, кажучи: Сталося!

18 І почалися блискавки, і голоси, і громи, і був великий землетрус, якого ще ніколи не було, відколи живуть люди на землі: такий землетрус, такий потужний!

19 І розпалося велике місто на три частини; розвалилися і міста поганів. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина його лютого гніву.

20 І зник кожний острів, і не знайдено гір.

21 І тяжкий град, завбільшки з талант, падав з неба на людей; і люди зневажали Бога за кару граду,- бо кара дуже велика!

Об'явлення 17

1 І прийшов один з сімох ангелів, що мали сім чаш, і говорив зі мною, кажучи: Підійди, я покажу тобі вирок для великої розпусниці, яка сидить над багатьма водами,

2 з якою чинили розпусту земні царі і вином її розпусти впивалися мешканці землі.

3 І повів мене духом до пустині. І я побачив жінку, що сиділа на багряному звірі, повному богозневажливих імен; він мав сім голів і десять рогів.

4 А жінка була зодягнена в порфиру й кармазин, і прикрашена золотом, і коштовними каміннями, і перлами. Вона тримала в своїй руці золоту чашу, повну гидоти й нечистот її розпусти.

5 На її чолі було написане ім'я: Таємниця, великий Вавилон, мати розпусниць і земних гидот.

6 І я побачив жінку, сп'янілу від крови святих і від крови свідків Ісуса. Побачивши її, я здивувався дивом великим.

7 І сказав мені ангел: Чому ти здивувався? Я повім тобі таємницю жінки й звіра, що її носить, і що має сім голів та десять рогів.

8 Звір, якого ти бачив, - і був, і немає, і має прийти з безодні, і йде на згубу. І здивуються ті, що живуть на землі, імена яких не записані в книгу життя від створення світу, - коли побачать, що звір був, і немає, і з'явиться.

9 Тут - розум, який має мудрість. Сім голів - це є сім гір, на яких сидить жінка. І царів є сім:

10 п'ятеро впало, один є, а інший ще не прийшов. І коли прийде, то пробуде недовго.

11 І звір, який був і нема,- він є восьмий, з числа семи, - і йде на погибель.

12 А десять рогів, що їх ти бачив,- це десять царів, які царства ще не одержали, але царську владу одержать на одну годину разом із звірем.

13 Вони мають одну думку, і силу, і свою владу віддають звірові.

14 Вони вчинять війну з ягням, і ягня переможе їх, бо воно є паном панів, і царем царів; а ті, що з ним,- покликані, вибрані, вірні.

15 І каже мені: Води, які ти бачив, над якими сидить розпусниця,- це народи, і громади, і племена, і погани.

16 І десять рогів, які ти побачив, і звір, - вони зненавидять розпусницю, і спустошать її, і роздягнуть, і з'їдять її тіло, і спалять її вогнем.

17 Тому що Бог вклав у їхні серця, - щоб виконали його волю, і чинили одну волю, і віддали своє царство звірові, доки не збудуться Божі слова.

18 І жінка, що ти побачив, - це велике місто, яке панує над царями землі.

Об'явлення 18

1 Після цього я побачив іншого ангела, що сходив з неба, і мав велику владу, і земля освітилася від його слави.

2 І вигукнув дужим голосом, кажучи: Упав, упав великий Вавилон! Став він житлом бісів і оселею всякого нечистого духу, і сховищем усіх нечистих птахів, і сховищем всяких бридких та потворних звірів,

3 бо вином шаленства своєї розпусти напоїв усі народи, і царі землі з ним розпусту чинили, і купці землі від його розкошів збагатилися!

4 І почув я інший голос із неба, який казав: Вийди із нього, народе мій, щоб не був ти спільником його гріхів, і щоб ти не був охоплений його карами,

5 бо його гріхи досягли неба, і Бог згадав про його неправди.

6 Відплатіть йому так, як він вам платив - удвічі відплатіть за його вчинки! Чашею, якою він зачерпнув, - зачерпніть йому подвійно!

7 Скільки славився він і розкошував, - стільки дайте йому мук і плачу. Бо він каже у своїм серці: Сиджу, мов цариця, і я не вдова і не побачу лиха.

8 За це одного дня найдуть на нього кари, смерть, і плач, і голод, і вогнем буде спалений, бо міцний Господь Бог, що судить його.

9 І заридають, і заплачуть над ним царі землі, що чинили з ним розпусту та розкошували,- коли побачать дим від його пожежі,

10 стоячи вдалині від страху його мук і кажучи: Горе, горе, о місто велике Вавилоне, - могутнє місто! За одну годину прийшов тобі суд.

11 І купці землі заридають та заплачуть над ним, бо їхніх товарів більше ніхто не купує,-

12 речей із золота, і срібла, і коштовного каміння, і перлів, і вісону, і пурпуру, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду із слонової кости, і всякого посуду з коштовного дерева, і міді, і заліза, і мармуру,

13 і кориці, і пахощів, і тиміяму, і мирри, і ладану, і вина, і оливи, і борошна, і пшениці, і худоби, і овець, і коней, і колісниць, і рабів, і людських душ.

14 І плоди хтивости твоєї душі відійшли від тебе, і все сите й блискуче відійшло від тебе, - і більше їх не знайдеш.

15 Купці цього, що збагатилися з нього, здалека стануть зі страху від його мук, ридаючи і плачучи,

16 кажучи: Горе, горе, велике місто, зодягнене в вісон, і порфиру, та кармазин, і прикрашене золотом, і коштовним камінням, і перлами,

17 бо за одну годину згинуло таке багатство. І кожний керманич, і кожний, що пливе до місця, і моряки, і хто працює на морі, здалека стали,

18 і кричали, бачачи дим його пожежі, та кажучи: Яке подібне до великого міста?

19 І посипали порохом свої голови, і кричали, плачучи й ридаючи та кажучи: Горе, горе, велике місто, в якому збагатилися всі, що мали кораблі в морі, від його коштовностей, бо за одну годину воно спорожніло.

20 Радій із цього, небо, і святі, і апостоли, і пророки, бо Бог здійснив ваш суд над ним!

21 І один сильний ангел узяв великий, наче жорно, камінь, і кинив у море, кажучи: З таким розгоном буде вкинено велике місто Вавилон і не знайдеться більше.

22 І голос гуслярів, і співаків, і сопілкарів, і сурмачів більше не почується в тобі, і жодний мистець всякого мистецтва більше не знайдеться в тобі, і шум жорен більше не чутиметься в тобі,

23 і світло світильника більше не світитиме в тобі, і голос молодого та молодої більше не бринітиме в тобі, бо твої купці були вельможами землі, бо твоїми чарами були зведені всі народи.

24 І в ньому була знайдена кров пророків, і святих, і всіх убитих на землі.

Об'явлення 19

1 [І] після цього я почув гучний голос великого натовпу на небі, що говорив: Алилуя. Спасіння, і слава, і сила нашого Бога,

2 бо правдиві і справедливі його суди, бо засудив велику розпусницю, яка зіпсувала землю своєю розпустою, і помстився за кров своїх рабів з її руки.

3 І вдруге сказали: Алилуя. І дим з неї підноситься на віки вічні.

4 І впали двадцять чотири старці, і чотири тварини вклонилися Богові, що сидить на престолі, кажучи: Амінь, алилуя.

5 І вийшов голос від престолу, що закликав: Хваліть нашого Бога, всі його раби, і ті, що бояться його, малі й великі.

6 І я почув наче голос великої юрби, і наче шум великої води, і наче голос гучних громів, що вигукували: Алилуя, бо запанував наш Господь Бог вседержитель.

7 Радіймо й веселімося і даймо славу йому, бо прийшло весілля ягняти, і його жінка приготувала себе.

8 І їй дано зодягнутися в чистий світлий вісон. Бо вісон - то виправдання святих.

9 І каже він мені: Напиши: блаженні покликані на весільну вечерю ягняти. І сказав мені: Це правдиві Божі слова.

10 І я впав до його ніг, щоб уклонитися йому. Він каже мені: Ні ж бо! Я співраб твій та твоїх братів, що мають свідчення Ісуса. Богові вклонися. Бо свідчення Ісусове - це дух пророцтва.

11 І я побачив відкрите небо. І ось білий кінь, і той, що сидить на ньому, що зветься вірний і правдивий, і справедливо судить і воює.

12 Очі ж його наче полум'я вогняне, а на його голові багато вінців. Він має ім'я написане, якого ніхто не знає, тільки він сам.

13 І він зодягнений в одіж, окроплену кров'ю, а його ім'я - Боже слово.

14 А небесні війська їхали слідом за ним на білих конях, зодягнені в білий чистий вісон.

15 І з його вуст виходить гострий меч, щоб ним бити народи. Він їх пастиме залізним жезлом і топтатиме чавило вина лютого гніву Бога вседержителя.

16 І він має на одягові й на стегні своєму написане ім'я: Цар над царями і пан над панами.

17 І я побачив одного ангела, що стояв на сонці й закликав гучним голосом, кажучи всім птахам, що літають серед неба: Прийдіть, зберіться на велику Божу вечерю,

18 щоб з'їсти тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней, і тих, що сидять на них, і тіла всіх вільних, і рабів, і малих і великих.

19 І я побачив звіра, і царів землі, і їхніх вояків зібраними, щоб чинити війну з тим, що сидить на коні, та з його військом.

20 І звір був схоплений і з ним фальшивий пророк, що зробив перед ним знаки, якими ввів в оману тих, що прийняли знак звіра і вклоняються його іконі: живими вкинені були обидва в вогняне озеро, що горить сіркою.

21 А інші вбиті були мечем того, що сидить на коні, що вийшов з його вуст, і всі птахи наситилися їхніми тілами.

Об'явлення 20

1 І я побачив ангела, що сходив з неба, що мав ключа від безодні та великий ланцюг у своїй руці.

2 І схопив він змія, змія прадавнього, яким є диявол і сатана, і зв'язав його на тисячу років,

3 укинув його в безодню та замкнув, і печатку над ним поклав, щоб не зводив більше народи, доки не скінчиться тисяча років. А після цього він має бути звільнений на короткий час.

4 І я побачив престоли й тих, що сидять на них, і їм дано суд, і душі страчених за свідчення Ісуса й за Боже слово, і тих, які не вклонилися звірові, ані його іконі, і не прийняли знаку на чолах і на своїй руці. І вони ожили й зацарювали з Христом тисячу років.

5 А інші мерці не ожили, доки не скінчиться тисяча років. Це перше воскресіння.

6 Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні. Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа і царюватимуть з ним тисячу років.

7 А коли скінчиться тисяча років, сатана буде звільнений із своєї в'язниці

8 і вийде, щоб ошукувати народи, що на чотирьох краях землі, Гога й Магога, щоб зібрати їх на війну, а число їх - наче пісок морський.

9 І вийшли вони на рівнину землі й оточили табір святих та улюблене місто, і зійшов вогонь від [Бога з] неба й пожер їх.

10 І диявол, що зводив їх, був кинутий у вогняне й сірчане озеро, де і звір, і фальшивий пророк. І мучені будуть вони день і ніч на віки вічні.

11 І я побачив великий білий престол і того, що сидів на ньому, що від його обличчя втекло небо і земля, і їм не знайшлося місця.

12 І я побачив мерців, малих і великих, що стояли перед Богом. І книги відкрилися, і інша книга відкрилася, яка є книгою життя. І суджено мерців, як записано в книгах, за їхніми ділами.

13 І море віддало мерців, що в ньому, і смерть, і ад віддали мерців, що в них, і кожний дістав суд за своїми вчинками.

14 І смерть, і ад були вкинені у вогняне озеро. Це друга смерть, - озеро вогняне.

15 А хто не знайдеться записаним у книзі життя, той буде вкинений у вогняне озеро.

Об'явлення 21

1 І я побачив нове небо і нову землю. Бо перше небо і перша земля проминули, і моря вже не було.

2 І я побачив святе місто, новий Єрусалим, що сходить з неба від Бога, приготований, наче молода, прикрашена для свого чоловіка.

3 І почув я гучний голос із престолу, що промовляв: Ось Божа оселя з людьми, і він поселиться з ними, і ті будуть його народом, і сам Бог буде з ними, їхній Бог;

4 і обітре кожну сльозу з їхніх очей, і більше не буде смерти, ані скорботи, ані плачу, ані болю більше не буде, бо перше минулося.

5 І сказав той, що сидить на престолі: Ось нове все творю. І каже: Напиши, бо ці слова правдиві й вірні.

6 І сказав він мені: Довершилося. Я є альфа й омега, початок і кінець. Я спраглому дам задаром живої води з джерела.

7 Переможець успадкує все, і я буду його Богом, а він буде мені сином.

8 А лякливим та невірним, і нечистим, і вбивцям, і тим, що розпусту чинять і чари роблять, і ідоложертовникам, і всім неправдомовцям - їхня частина в озері, що горить вогнем і сіркою, що є другою смертю.

9 І прийшов один із сімох ангелів, що мав сім чаш, наповнених сімома останніми карами, та й промовив до мене, кажучи: Ходи, покажу тобі молоду, жінку ягняти.

10 І повів мене духом на велику й високу гору, і показав мені [велике] святе місто Єрусалим, що сходить із неба від Бога,

11 маючи Божу славу. Світлість його подібна до коштовного каменя, наче каменя яспису, кришталю.

12 Воно має великий та високий мур, у якому дванадцять брам, і на брамах дванадцять ангелів та імена написані - імена дванадцятьох племен синів Ізраїлевих.

13 Зі сходу три брами, і з півночі три брами, і з півдня три брами, і з заходу три брами.

14 І міський мур мав дванадцять підвалин, на них дванадцять імен дванадцятьох апостолів ягняти.

15 І той, що говорив зі мною, мав міру - золоту тростину, щоб виміряти місто і його брами та його мур.

16 А місто чотирикутне, і довжина його така, як і ширина. І виміряв він місто тростиною на дванадцять тисяч стадій, його довжина, і ширина, і висота рівні.

17 І зміряв він мур його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка є й ангельська.

18 І [був] збудований його мур з яспису, а місто із щирого золота, подібного до чистого скла.

19 [І] підвалини міського муру прикрашені були всяким дорогим камінням: перша підвалина - яспис, друга - сапфір, третя - халцедон, четверта - смарагд,

20 п'ята - сардонікс, шоста - сардій, сьома - хризоліт, восьма - берил, девята - топаз, десята - хризопраз, одинадцята - яхонт, дванадцята - аметист.

21 А дванадцять брам - то дванадцять перлин, і кожна брама була з однієї перлини. А вулиці міста - щире золото, прозоре, мов скло.

22 Храму я не бачив у ньому, бо Господь Бог вседержитель і ягня - то його храм.

23 І місто не потребує сонця, ані місяця, щоб у ньому світили, бо Божа слава освітила його, а світильником для нього - ягня.

24 І народи ходитимуть у його світлі, і царі землі принесуть свою славу до нього.

25 І його брами не зачиняться вдень, а ночі там не буде.

26 І принесуть до нього славу та честь народів.

27 І не ввійде до нього нічого нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду; але тільки ті, що записані в книзі житя ягняти.

Об'явлення 22

1 І показав він мені [чисту] ріку живої води, ясної, мов кришталь, що випливала з Божого престолу і ягняти.

2 Серед його вулиць і з цього, і з того боку ріки - дерево життя, що родить дванадцять плодів, кожного місяця приносить свій плід. А листя дерева - на оздоровлення народів.

3 І жодного прокляття більше не буде. І буде в ньому престол Бога і ягняти, і його раби служитимуть йому,

4 і побачать його обличчя, і його ім'я на їхніх чолах.

5 І ночі там не буде, і не потребуватимуть світла від світильника та соняшного світла, бо Господь Бог їх освітлює, і царюватимуть вони віки вічні.

6 І сказав він мені: Це слова вірні й правдиві, а Господь, Бог духів пророчих, послав свого ангела показати своїм рабам те, що має невдовзі статися.

7 Тож незабаром приходжу. Блаженний, хто зберігає слова пророцтва цієї книги.

8 І я, Іван, це побачив і почув. І коли почув та побачив, упав, щоб уклонитися до ніг ангела, що показував мені це.

9 І каже мені: Таж ні: я співраб твій і твоїх братів - пророків і тих, що зберігають слова цієї книги. Богові вклонися.

10 І каже мені: Не запечатуй слів пророцтва цієї книги, бо час близько.

11 Неправдомовний хай ще чинить неправду і нечистий хай ще буде нечистим, а справедливий хай ще чинить справедливість, і святий хай ще освячується.

12 Ось незабаром приходжу, і моя винагорода зі мною, щоб віддати кожному за його вчинками.

13 Я альфа і омега, початок і кінець, перший і останній.

14 Блаженні ті, що виперуть шати свої, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами до міста.

15 А за містом - пси, і чаклуни, і розпусники, і вбивці, й ідолослужителі, і кожний, хто любить і чинить брехню.

16 Я, Ісус, послав свого ангела, щоб засвідчити вам це в церквах. Я є корінь і рід Давидів, зоря рання, досвітня.

17 А дух і молода кажуть: Прийди. І хто чує, хай каже: Прийди. І спраглий хай прийде, і хто хоче, хай візьме воду життя задаром.

18 Бо свідчу кожному, хто чує слова пророцтва, що в цій книзі. Коли хто додасть до них, то Бог накладе на нього кари, записані в цій книзі.

19 А коли хто відніме від слів пророцтва, що в цій книзі, Бог забере його частку з дерева життя і з святого міста, що записане в цій книзі.

20 Каже той, хто свідчить це: Так, незабаром приходжу, Амінь, [так] прийди, Господи Ісусе.

21 Ласка Господа Ісуса з усіма [Амінь].